J'en deduis que je t'aime - Charles Aznavour

Par la peur de te perdre,

Et de ne plus te voir,

Par ces mondes incensés,

Qui grouillent dans ma tête,

Par ces nuits sans sommeil,

Où la folie me guette,

Quand le doute m’effleure,

Et tend mon coeur de noir.

J’en déduis que je t’aime,

J’en déduis que je t’aime.

Par le temps que je prends,

Pour ne penser qu'à toi,

Par mes règnes de jour,

Où tu règnes en idole,

Par ton corps désiré,

De mon corps qui s’affole,

Et l’angoisse à l’idée,

Que tu te joues de moi,

J’en déduis que je t’aime,

J’en déduis que je t’aime.

Par, le froid qui m'étreinds,

Lorsque je t’apperçois,

Par mon souffle coupé,

Et mon sang qui se glasse,

Par la désolation,

Qui réduit mon espace,

Et le mal,

Que souvent tu me fais,

Malgré toi.

Par la contradiction,

De ma tête et mon coeur,

Par mes vingt ans perdus,

Qu’en toi, je réalise,

Par tes regards lointains,

Qui parfois me suffisent,

Et me font espérer,

En quelques jours meilleurs,

J’en déduis que je t’aime,

J’en déduis que je t’aime,

Par, l’idée que la fin,

Pourrait être un début,

Par mes joies éventrées,

Par ton indifférence,

Par tous les mots d’amour,

Qui restent en souffrnce,

Puique de te les dire,

Est pour moi défendu.

J’endéduis que je t’aime,

J’en déduis,

Mon amour.

Через страх втратити тебе,

І щоб більше не бачити тебе,

Через ці божевільні світи,

Які рояться в моїй голові,

У ці безсонні ночі,

Де мене чекає божевілля,

Коли сумніви торкаються мене,

І напружте моє серце чорне.

Я роблю висновок, що я люблю тебе,

Роблю висновок, що люблю тебе.

Поки я візьму,

Думати тільки про тебе,

За моїми правліннями дня,

де ти царюєш як ідол,

За бажаним тілом,

Про моє тіло, яке панікує,

І мука від думки,

що ти граєш зі мною,

Я роблю висновок, що я люблю тебе,

Роблю висновок, що люблю тебе.

Холод, що мене обіймає,

Коли я бачу тебе

За моїм задиханням,

І моя кров, що замерзає,

Крізь спустошення,

Що зменшує мій простір,

І зло,

Як часто ти робиш зі мною,

Незважаючи на вас.

всупереч суперечності,

З моєї голови і мого серця,

За мої втрачені двадцять років,

Це в тобі, я розумію,

За твоїм далеким поглядом,

Чого іноді мені вистачає,

І дай мені надію,

Через кілька кращих днів,

Я роблю висновок, що я люблю тебе,

Я роблю висновок, що я люблю тебе,

За ідеєю, що кінець,

Може бути початком

Крізь мої безглузді радості,

За твоєю байдужістю,

З усіма словами кохання,

Хто залишається в болі,

Чи можу я вам сказати,

Мені заборонено.

Я роблю висновок, що я люблю тебе,

я виводжу,

Моя любов.