Восемь женщин на радуге - Шмели

Одна тропа вела с небес,

Вторая из-под земли,

По третей вносили в этот мир крест,

На четвёртой следы сражений в крови,

По пятой тропе хромала душа,

Шестая вела в пустоту,

Седьмая любовью с могил подняла,

Восьмая тропа погубила мечту…

Припев № 1:

Лишь в одном месте все тропы сходились,

Теряя свой путь на ожившей реке.

В миг все тропы в плоть обратились,

Восемь женщин на радуге…

Вода горела светилась тьма,

В сближении восьми сил,

И врадужном танце рождалась судьба

Для всех кто покой не простил,

И разошлись все тропы вновь,

В путь по своим ветрам,

На небо под землю в могилы и в кровь,

По мёртвой реки восьми берегам…

Припев № 2:

Лишь только река начнёт оживать,

И каждый кто знает, когда вновь и где,

Идёт что бы в танце себя увидать,

И восемь женщин на радуге…

Припев № 1.

Одна стежка вела з небес,

Друга з-під землі,

Потретє вносили в цей світ хрест,

На четвертій сліди битв у крові,

П'ятою стежкою кульгала душа,

Шоста вела в пустоту,

Сьома любов'ю з могил підняла,

Восьма стежка занапастила мрію…

Приспів № 1:

Лише в одному місці всі стежки сходилися,

Втрачаючи свій шлях на річці, що ожила.

Миттю всі стежки звернулися,

Вісім жінок на райдузі…

Вода горіла світилася темрява,

У зближенні восьми сил,

І райдужному танці народжувалась доля

Для всіх хто спокій не пробачив,

І розійшлися всі стежки знову,

Шлях по своїх вітрах,

На небо під землю в могили і в кров,

За мертвою річкою восьми берегів…

Приспів № 2:

Як тільки річка почне оживати,

І кожен хто знає, коли знову і де,

Іде що би в танці себе побачити,

І вісім жінок на районці...

Приспів № 1.