Он уехал - Изабелла Юрьева

В дверь стучится зимний ветер,

а на сердце зимний хлад.

Он уехал, ненаглядный,

не вернется он назад.

Не слыхать мне песен звонких и восторженных речей,

он уехал, он уехал.

и слезы льются из очей.

Говорят, весна вернется,

расцветет природа вновь,

все воскреснет, оживится,

не вернется лишь любовь.

И весна мне не на радость.

коль зима в душе моей.

Он уехал, он уехал,

а слезы льются из очей.

У двері стукає зимовий вітер,

а на серце зимовий холод.

Він поїхав, ненаглядний,

не повернеться він назад.

Не чути мені пісень дзвінких і захоплених промов,

він поїхав, він поїхав.

і сльози ллються з очей.

Кажуть, весна повернеться,

розквітне природа знову,

все воскресне, оживиться,

не повернеться лише любов.

І весна мені не на радість.

якщо зима в душі моїй.

Він поїхав, він поїхав,

а сльози ллються з очей.