Когда по целым дням... - Изабелла Юрьева

Когда по целым дням в безмолвном восхищении

От Вашего лица я взгляд не отводил,

Горел и холодел при Вашем приближении:

Я сознавал, что Вас любил

Я сознавал, что Вас любил.

Когда потом порой сомнениям предавался,

Ко всем Вас ревновал, кто близко подходил,

Завидовал всем тем, кто Вами любовался:

Я сознавал, что Вас любил,

Я понимал, что Вас любил.

Теперь вдали от Вас за сотни верст, к несчастью,

Когда мучения тантала я терплю,

Тут только понял я, с какой безумной страстью

Я Вас любил!

Я Вас люблю!

Я Вас любил!

Я Вас люблю!

Коли по цілих днях у безмовному захопленні

Від Вашого обличчя я погляд не відводив,

Горів і холодів при Вашому наближенні:

Я усвідомлював, що Вас любив

Я усвідомлював, що Вас любив.

Коли потім часом сумнівам вдавався,

До всіх Вас ревнував, хто близько підходив,

Заздрив усім тим, хто Вами милувався:

Я усвідомлював, що Вас любив,

Я розумів, що Вас любив.

Тепер далеко від Вас за сотні верст, на нещастя,

Коли муки танталу я терплю,

Тут тільки зрозумів я, з якою шаленою пристрастю

Я вас любив!

Я вас кохаю!

Я вас любив!

Я вас кохаю!