Сила сопротивления - 25/17, ГРОТ

Мы многое потеряли, наши близкие погибли, но мы не одни

Мы не сломлены.

Если вы слышите меня — вы и есть сопротивление

Если вы меня слышите — вы есть сопротивление…

Глаза заклейте пластырем

Купюра стала пастырем

Заткните уши ватой

Ведь вы не виноваты

Давайте сделайте вид

Что этого всего нет

Ну или вас это точно никак не касается…

Может тогда насиловать, резать будут не вас

Маш, Наташ, Лен, Иванов и прочих Вась

Народу много, русское быдло

Вас корми говном — вы скажете повидло

Я разозлил вас — вам обидно

Дальше вида из окна вам ничего не видно

Информация в свободном доступе — бери,

Но у слепцов слепы даже поводыри

Того кто хочет жить, жить учить не надо,

Но если пастухом стал волк, что будет делать стадо?

Два восемь два за самооборону наций

Система станет соблазнять — предложит продаться,

Но ты идешь в отказ — больше нанося урона

Сопротивление и есть самооборона

За свою жизнь, за свои идеи

Не сомневаясь ни капли, нисколько не робея

Под тихий шепот врага «Давай сдавайся»

Кровь говорит: «Не смей, обороняйся»

Не шагу назад — ей вторит родная вера

И ты идешь на бой любой спокойно и размеренно

Уверенный в тылах — прикроют братья,

А что до псов системы — плевать на них

Собака потрепает плоть, но не укусит душу

Когда дано видеть сразу — понимаешь лучше

Прививая веру людям — перестаешь сражаться

Сильные мира сего сами приползут сдаваться, к тебе…

Сила сопротивления — это ты и я

Вместе, как каленые звенья

Сила сопротивления — это ты и я

Держим напор до последнего…

Из-под полы хватило пропаганды сполна

Убогим и тупым даже ясно — это война

И у врага кстати выбора особо нет

Сдохнуть либо чтить наш суверенитет

Под какой личиной черти стучат в двери

Чем шпигуют глухие окраины матовый мерин

Мы хоронили своих и получали ответы

Потерей закален дух и северным ветром

Теперь на подъезде воздух в тиши замер

Туда не смотрят первого канала камеры

Там защитники семьи вражиной резаные

И там в полумраке ледяном вера станет железной

Каждый шорох пресекает над водной гладью

Многофлиртующую сразу называть блядью

Продажу яда, ядерного взрыва опасней

Смерть в бою правом, привилегии и счастье

Даже задыхаясь гнилью мы по-любому выживем

Ведь эта вера только сделала крепость из хижины

Никакими ураганами не вырвать фундамент

Если в глазах небосклон, в сердцах пламя

И мы будем очищать ночь, силами всеми

Ибо перед рассветом тварь ныкается в щели

Так что прыгай в тапки, вали сбывая одышку

У нас принципы возможно борзые слишком

На верандах грязных между домов простуженных

Убивая себя в кровь мы нашли жемчужину

Именно тогда появилась эта основа

Из огранки еще, но стальное слово

За собой следи, дабы раньше срока не сгинуть

И в темноте подворотни заглядывай за спину

Держи напор, как держат каленые звенья

Слышишь дыханье в ночи — это ополчение

Сила сопротивления — это ты и я

Вместе, как каленые звенья

Сила сопротивления — это ты и я

Держим напор до последнего…

Издавна, мы — греки называем богатырей сих росичами или руссами.

Мужи росские — доблестные воины.

При набегах не много рабов взять удается от

славян сих, ибо неволе предпочитают все они смерть

Ми багато втратили, наші близькі загинули, але ми не одні

Ми не зламані.

Якщо ви чуєте мене — ви і є опір

Якщо ви мені чуєте — ви є ​​опір…

Очі заклейте пластиром

Купюра стала пастирем

Заткніть вуха ватою

Адже ви не винні

Зробіть вигляд

Що цього всього немає

Ну або вас це точно ніяк не стосується…

Може тоді ґвалтувати, різати будуть не вас

Маш, Наташ, Льон, Іванов та інших Вась

Народу багато, російське бидло

Вас годуй говном — ви скажете повидло

Я розлютив вас — вам прикро

Далі виду з вікна вам нічого не видно

Інформація у вільному доступі — бери,

Але у сліпців сліпі навіть поводирі

Того хто хоче жити, жити вчити не треба,

Але якщо пастухом став вовк, що робитиме стадо?

Два вісім два за самооборону націй

Система буде спокушати — запропонує продатись,

Але ти ідеш у відмова — більше завдаючи шкоди

Опір і є самооборона

За своє життя, за свої ідеї

Не сумніваючись ні краплі, нітрохи не робея

Під тихий шепіт ворога «Давай здавайся»

Кров каже: «Не смій, обороняйся»

Не кроку тому — їй вторить рідна віра

І ти  йдеш на бій будь-який спокійно і розмірно

Впевнений у тилах — прикриють брати,

А що до псів системи — начхати на них

Собака потріпає тіло, але не вкусить душу

Коли дано бачити відразу — розумієш краще

Прищеплюючи віру людям — перестаєш боротися

Сильні світу цього самі приповзуть здаватися, до тебе...

Сила опору — це ти і я

Разом, як гартовані ланки

Сила опору — це ти і я

Тримаємо натиск до останнього…

З-під підлоги вистачило пропаганди сповна

Убогим і тупим навіть ясно це війна

І у ворога до речі вибору особливо немає

Здохнути чи шанувати наш суверенітет

Під якою личиною чорти стукають у двері

Чим шпигують глухі околиці матовий мерин

Ми ховали своїх і отримували відповіді

Втратою загартований дух і Північним вітром

Тепер на під'їзді повітря в тиші завмерло

Туди не дивляться першого каналу камери

Там захисники родини ворожіною різані

І там у напівтемряці крижаному віра стане залізною

Кожен шерех присікає над водною гладдю

Багатофліртуючу відразу називати бляддю

Продаж отрути, ядерного вибуху небезпечніший

Смерть у бою правом, привілеї та щастя

Навіть задихаючись гниллю ми по-любому виживемо

Адже ця віра тільки зробила фортецю з хатини.

Жодними ураганами не вирвати фундамент

Якщо в очах небосхил, в серцях полум'я

І ми будемо очищати ніч, силами всіма

Бо перед світанком тварюка кикається в щілини

Так що стрибай у тапки, вали збуваючи задишку

У нас принципи можливо хорти

На верандах брудних поміж будинків застуджених

Вбиваючи себе в кров ми знайшли перлину

Саме тоді з'явилася ця основа

З огранки ще, але стале слово

Засобою слідкуй, щоб раніше терміну не згинути

І в темряві підворітні заглядай за спину

Тримай натиск, як тримають гартовані ланки

Чуєш дихання в ночі — це ополчення

Сила опору — це ти і я

Разом, як гартовані ланки

Сила опору — це ти і я

Тримаємо натиск до останнього…

Здавна, ми греки називаємо богатирів цих росичами або русами.

Чоловіки росіяни - доблесні воїни.

При набігах небагато рабів взяти вдається від

слов'ян цих, бо неволі воліють усі вони смерть