Laissez faire laissez dire - Gilbert Bécaud

À quoi bon n’en faire qu'à la tête des autres

Et suivre les ornières de tous ces beaux apôtres

Qui vous disent «Mon petit, tout ça c’est pour ton bien

À ton âge la vie, ben, on n’y comprend rien»?

À quoi bon marcher lorsque l’on a des ailes

Et trimballer aux pieds tout un tas de ficelles?

Va mon petit pantin, fais donc ceci, cela

Oui, merci !

Oh merci bien !

Vous êtes bons pour moi.

Laissez faire, laissez dire, il faut vivre ta vie.

Laissez faire, laissez dire, il faut vivre ta vie.

À quoi bon tricher pour paraître bien sage?

Pourquoi, vouloir chercher à vous donner l’image

D’un garçon très soumis et très, très comme il faut?

Lorsque j’ai bien envie d’ouvrir les cages du zoo

Je ne me couche pas quand la nuit est trop belle.

Je ne résiste pas quand une joie m’appelle.

Beaucoup de gens très bien n’sont pas contents du tout.

Ça d’vrait m’faire du chagrin mais franch’ment j’m’en fous.

Laissez faire, laissez dire, il faut vivre ta vie.

Laissez faire, laissez dire, il faut vivre ta vie.

À quoi bon torturer vos esprits et vos lèvres

Et tant vous fatiguer pour un mauvais élève?

Car si l’on veut de moi faire un petit’saint Jean

Il vous faudra, ma foi, vous y prendre tout autrement.

La voix de la raison, comme un essaim d’abeilles

Chante dans ma maison, bourdonne à mes oreilles

Et je suis sur le point de rebrousser chemin

Mais madame la folie me reprend par la main.

Laisse faire, laisse dire, il faut vivre ta vie.

Laisse dire, il faut vivre ta vie.

Який сенс робити речі тільки на чолі інших

І йдіть за коліями всіх тих прекрасних апостолів

Хто скаже тобі: «Моя маленька, це все для твого добра

У твоєму віці життя, ну, ми нічого в цьому не розуміємо»?

Яка користь від ходьби, коли є крила

І носити з собою цілу купу струн?

Давай, моя маленька лялька, зроби це, зроби це

Так дякую !

О, дуже дякую!

Ти добрий до мене.

Хай буде, нехай буде, треба жити своїм життям.

Хай буде, нехай буде, треба жити своїм життям.

Навіщо обманювати, щоб здаватися мудрим?

Чому, хочу спробувати дати вам зображення

Дуже покірний і дуже, дуже правильний хлопчик?

Коли мені хочеться відкрити клітки зоопарку

Я не лягаю спати, коли ніч дуже гарна.

Я не опираюся, коли радість кличе мене.

Багато дуже хороших людей зовсім не щасливі.

Мені це мало б засмучувати, але, чесно кажучи, мені байдуже.

Хай буде, нехай буде, треба жити своїм життям.

Хай буде, нехай буде, треба жити своїм життям.

Який сенс мучити свій розум і свої губи

І так втомитися за поганого учня?

Бо якщо вони хочуть, щоб я зробив маленького Святого Джона

Я вважаю, що вам доведеться зробити це зовсім інакше.

Голос розуму, як бджолиний рій

Співай у моїй хаті, гуди у вухах

І я збираюся повернути назад

Але мадам божевілля бере мене назад за руку.

Хай буде, нехай буде, треба жити своїм життям.

Нехай буде, треба жити своїм життям.