Pardon - Claude François

Pardon pour cette école ou je t’ai rencontre

Et pour tes cheveux blonds que j’ai tirés

Pardon pour cette table ou nos noms sont gravs

Pardon pour ces pages arrachés à mes cahiers

Pour cette encre violette que j’employais

Pardon d’avoir osé t'écrire que je t’aimais

Et pardon d’y penser

Pardon d’en parler

Pardon d’en souffrir

Pardon d’en pleurer

Pardon pour cette ville ou j’ai suivi tes pas

Pour ton regard qui s’est posé sur moi

Pardon pour cette lune qui brillait ce soir-là

Pardon pour ce vieux banc ou j’ai parlé d’amour

Pour cette chambre ou je t’ai fait l’amour

Pardon pour cet amour que tu as piétiné

Pardon d’en souffrir

Pardon d’en pleurer

Pardon d’en mourir

Pardon d’en crever

Pardon pour mon fantôme qui viendra te hanter

Et passera sa mort tes cotés

Pardon s’il te poursuit au soleil comme l’ombre

Pardon pour cette pluie qui collera tes cheveux

Ce vent du Nord qui fera pleurer tes yeux

Pardon pour cette pierre qui blessera ton pied

Pardon pour cette robe qui collera à ton corps

Pour ce miroir qui regardera ton corps

Pour ce drap sur lequel tu dormiras

Pardon pour ce ventre de mére qui m’a porté

Et pour ce jour maudit ou je suis né

Pardon pour cet enfant qui est devenu moi

Pardon pour les draps dans lesquels tu m’oublieras

Pour mon amour qui ne veut pas finir

Pardon pour mon amour qui ne peut pas mourir

Вибач за ту школу, де я тебе зустрів

І за твоє світле волосся, яке я тягнув

Вибачте за цю таблицю, де вигравірувані наші імена

Вибачте за ці сторінки, вирвані з моїх зошитів

За те фіолетове чорнило, яке я використав

Мені шкода, що я наважився написати тобі, що я тебе кохав

І шкода думати про це

Вибачте за розмову про це

Вибачте за страждання

Вибачте, що плачу

Вибачте це місто, де я пішов вашими кроками

За твій погляд, що впав на мене

Вибач за той місяць, що світив тієї ночі

Вибач за ту стару лавку, де я говорив про кохання

Для цієї кімнати, де я кохався з тобою

Вибач за цю любов, яку ти потоптав

Вибачте за страждання

Вибачте, що плачу

Шкода вмирати

Вибачте, що лопнув

Вибач мого привида, який прийде переслідувати тебе

І пройде його смерть поруч з тобою

Вибачте, якщо він переслідує вас на сонці, як тінь

Вибачте за цей дощ, який склеє ваше волосся

Той північний вітер, від якого сльозиться очі

Вибачте за цей камінь, який пошкодить вашу ногу

Вибачте за цю сукню, яка прилипне до вашого тіла

За те дзеркало, яке буде дивитися на твоє тіло

На цій простирадлі ти будеш спати

Вибач за цей маминий живіт, який мене носив

І на той проклятий день я народився

Прощення цієї дитини, яка стала мною

Вибач за аркуші, в яких ти мене забудеш

Для моєї любові це не закінчиться

Вибач за моє кохання, яке не може померти