Le chemin de l'éternite - Charles Aznavour

J’ai lassé ma vie de misère

Aux froides profondeurs de la Terre

Pour trouver grâce à mes prières

Trébuchant sous l’immense voûte

Tout ruisselant le coeur en déroute

J’ai suivi en cherchant ma route

Le chemin de l'éternité

Déchirant mes mains sur les pierres

Le corps souillé de sang et de terre

J’ai gravi comme un long calvaire

Le chemin de l'éternité

J’ai pleuré, souffert mais qu’importe

Puisqu'à présent mes peines sont mortes

Car je vois qu’il mène à ta porte

Le chemin de l'éterntité

Tout puissant enfante un orage

Pour qu’un éclair déchire un nuage

M’entrouvant ainsi le passage

Du chemin de l'éternité

Moi pour ne faire aucune souillure

Ne rien salir, je peux si cela te rassure

Sans hésiter ôter mes chaussures

Et les pieds nus

Les mains tendus

Je veux gagner

L'éternité.

Я втомився від нещастя

До холодних глибин Землі

Щоб знайти благодать в моїх молитвах

Спотикаючись під величезним склепінням

Все капає серцем у безладді

Я пішов слідом, шукаючи свій шлях

Шлях у вічність

Розриваю руки об каміння

Тіло в плямах крові й землі

Я піднявся, як довга Голгофа

Шлях у вічність

Я плакала, страждала, але все одно

Відтепер мої печалі мертві

Бо я бачу, що це веде до твоїх дверей

Шлях у вічність

Всемогутній наведе бурю

Щоб блискавка розщепила хмару

Таким чином відкривається прохід

З шляху вічності

Мені, щоб не осквернити

Нічого не наплутайте, я можу, якщо від цього вам стане легше

Без вагань знімаю черевики

І босі ноги

витягнуті руки

Я хочу виграти

Вічність.