Мы держим путь в сторону леса - Алиса

Ты веришь запаху трав,

Я — стуку в дверь.

Но разве важно, кем были мы

И кто мы теперь.

Ведь в этой игре решать не нам

И не нам назначать масть,

Но, мне кажется, стоит встать,

Даже если придется упасть.

Ты ночуешь в цветном гамаке,

Моя кровать — пол.

И мне безразлично, кто из нас отдаст пас

И кто забьет гол.

Ведь в поисках темы для новых строк

Можно пробовать тысячи слов,

Но, если ты слеп, не стоит идти —

Ты разобьешь лоб.

Мы держим путь в сторону леса.

Мы видим снег скал.

И нам ни к чему ветер песен,

Который мы оставили вам, покидая вокзал.

Твой символ — Роза ветров,

Мой — ржавый гвоздь.

Но, ради Бога, давай не выяснять,

Кто из нас гость.

Ведь мы с тобой решаем кроссворд,

К которому знаем ответ.

Ты только вспомни, какой шел дождь,

А сейчас дождя нет.

От линий стужи навстречу теплу

Мы бредем, держась за края.

И нам все сложнее смотреть вверх

И просить у неба огня.

И хотя у нас с тобой разный стиль

И разный цвет глаз,

Мы идем тропой уходящего дня,

И утро смотрит на нас.

Мы держим путь в сторону леса

Ти віриш запаху трав,

Я — стукіт у двері.

Але хіба важливо, ким були ми

І хто ми тепер.

Адже в цій грі вирішувати не нам

І не нам призначати масть,

Але, мені здається, варто встати,

Навіть якщо доведеться впасти.

Ти ночуєш у кольоровому гамаку,

Моє ліжко - підлога.

І мені байдуже, хто з нас віддасть пас

І хто заб'є гол.

Адже у пошуках теми для нових рядків

Можна пробувати тисячі слів,

Але, якщо ти сліпий, не варто йти.

Ти розіб'єш чоло.

Ми тримаємо шлях у бік лісу.

Ми бачимо сніг скель.

І нам ні чому вітер пісень,

Який ми залишили вам, залишаючи вокзал.

Твій символ — Роза вітрів,

Мій—іржавий цвях.

Але, заради Бога, давай не з'ясовувати,

Хто з нас гість.

Адже ми з тобою вирішуємо кросворд,

До якого знаємо відповідь.

Ти тільки згадай, який йшов дощ,

А зараз дощу немає.

Від ліній холоду назустріч теплу

Ми бредемо, тримаючись за краю.

І нам все складніше дивитися вгору

І просити у неба вогню.

І хоч у нас з тобою різний стиль

І різний колір очей,

Ми йдемо стежкою минає,

І ранок дивиться на нас.

Ми тримаємо шлях у бік лісу