Радости печаль - Алиса

Осторожные разметали хворост идей.

Грянули в набат, города горят!

А тушить послали детей.

Откровенные растянули правды меха.

Судят да рядят, кто в чём виноват,

А в себе не видят греха.

А над этим всем небо.

Только облако тронь,

Край душистого хлеба,

Крупной соли ладонь.

А над небом столетий

Плавный ход без конца.

И смена тысячелетий

Лишь улыбка творца.

А мы всё ищем врага, к иконе ладим рога, дракой горим!

Кому за что отвечать?

Все мастера обличать.

О, Третий Рим!

Вверх!

От земли!

Приблизить Горнюю даль, крестопоклонно!

Молитвой в сердце зажечь Радости Печаль!

Обречённые встали на колени в кольцо.

Друг на друга льют копоть да мазут,

Чтобы не признали в лицо.

Неприметные под себя слепили закон.

За народ несут сбрую да хомут,

Да уходят через кордон.

А над этим всем небо.

Только облако тронь,

Край душистого хлеба,

Крупной соли ладонь.

А над небом столетий

Плавный ход без конца.

И смена тысячелетий

Лишь улыбка творца.

А мы всё ищем врага, к иконе ладим рога, дракой горим!

Кому за что отвечать?

Все мастера обличать.

О, Третий Рим!

Вверх!

От земли!

Приблизить Горнюю даль, крестопоклонно!

Молитвой в сердце зажечь Радости Печаль!

Обережні розкидали хмиз ідей.

Гримнули в сполох, міста горять!

А гасити послали дітей.

Відверті розтягли правди хутра.

Судять та рядять, хто в чому винен,

А у собі не бачать гріха.

А над цим усім небо.

Тільки хмара чіпай,

Край запашного хліба,

Великі солі долоню.

А над небом століть

Плавний хід без кінця.

І зміна тисячоліть

Лише посмішка творця.

А ми все шукаємо ворога, до ікони ладнаємо роги, бійкою горимо!

Кому за що відповідати?

Усі майстри викривати.

О, Третій Рим!

Вгору!

Від землі!

Наблизити Гірську далечінь, хрестопоклонно!

Молитвою в серці запалити Радості Печаль!

Приречені стали на коліна в обручку.

Один на одного ллють кіптяву та мазут,

Щоб не визнали в особу.

Непримітні під себе зліпили закон.

За народ несуть збрую та хомут,

Так ідуть через кордон.

А над цим усім небо.

Тільки хмара чіпай,

Край запашного хліба,

Великі солі долоню.

А над небом століть

Плавний хід без кінця.

І зміна тисячоліть

Лише посмішка творця.

А ми все шукаємо ворога, до ікони ладнаємо роги, бійкою горимо!

Кому за що відповідати?

Усі майстри викривати.

О, Третій Рим!

Вгору!

Від землі!

Наблизити Гірську далечінь, хрестопоклонно!

Молитвою в серці запалити Радості Печаль!