То ли про Любовь, то ли про Беду - Алиса

Целовала ночь белым родником,

Песни пела ночь, а месяц голосил,

То ли про любовь,

То ли про беду.

То ли про любовь…

Умывал рассвет маковой росой,

С птицами летел ветру поперёк,

То ли вот на юг,

То ли на восток.

То ли вот на юг…

Растревожил день чёртовой травой,

Горизонт уплыл смехом да пургой,

Вроде меня нет,

А вроде, как и тот.

Вроде меня нет…

Пробежим по сугробам зимы,

Косы весне расплетём,

Летом ночью уйдем до зари,

Осень сестрой назовём.

Цілувала ніч білим джерелом,

Пісні співала ніч, а місяць голосив,

То ли про кохання,

Чи то про біду.

То ли про кохання…

Умивав світанок маковою росою,

З птахами летів вітру поперек,

Чи то ось на південь,

Чи то на схід.

Чи то ось на південь…

Розтривожив день чортовою травою,

Горизонт сплив сміхом та пургою,

Наче мене немає,

А начебто, як і той.

Наче мене немає.

Пробіжимо по гурбах зими,

Коси весни розплетемо,

Влітку вночі підемо до зари,

Осінь сестрою назвемо.