Сухой бы я корочкой питалась - Жанна Бичевская

Сухой бы я корочкой питалась,

Холодну воду б я пила,

Тобой бы, мой милый, любовалась

И век довольна я была.

Сруби ты мне комнатку уютну,

Где б век могла я коротать,

Приди ты ко мне хоть на минутку,

Тебя, мой милый, буду ждать.

А коль ты ко мне ходить не будешь,

Так комнатка мне не нужна.

Сруби ты мне доску гробовую —

В могиле буду я одна.

Когда же поможет бог расстаться

Мне с распроклятою судьбой?

Коль здесь на земле нам не встречаться,

На небе свидимся с тобой.

Сухой бы я корочкой питалась,

Холодну воду б я пила,

Тобой бы, мой милый, любовалась

И век довольна я была.

Сухий би я корочкою харчувалася,

Холодну воду б я пила,

Тобі, мій любий, милувалася

І вік задоволена я була.

Зрубай ти, мені кімнатку затишну,

Де б століття могла я коротити,

Прийди ти, до мене, хоч на хвилину,

Тебе, мій любий, чекатиму.

А коли ти до мені ходити не будеш,

Так кімнатка мені не потрібна.

Зрубай ти мені дошку трунову —

У могилі буду я одна.

Коли ж допоможе бог розлучитися

Мені з розпроклятою долею?

Якщо тут на землі нам не зустрічатися,

На небі побачимося з тобою.

Сухий би я корочкою харчувалася,

Холодну воду б я пила,

Тобі, мій любий, милувалася

І вік задоволена я була.