Господи, помилуй - Жанна Бичевская

Колокольный звон над землёй плывёт,

А в монастыре братский хор поёт.

— Господи, помилуй!

Инок-канонарх положил поклон.

И тотчас затих колокольный звон.

— Господи, помилуй!

— Господи, воззвал, — тенор возгласил,

Канонарху хор слаженно вторил.

— Господи, помилуй!

Свечи, образа, мантии, кресты,

Братия поёт грустный глас шестый.

— Господи, помилуй!

Странники стоят, молится народ.

Русь ещё жива, Русь ещё поёт:

— Господи, помилуй!

Схимники в крестах, бороды как снег,

Потупив глаза, молятся за всех:

— Господи, помилуй!

С музыкой такой хоть иди на смерть!

Много ли тебе, Русь Святая петь?

— Господи, помилуй!

Твой настал черёд, молодой звонарь,

Пробуди простор, посильней ударь.

— Господи, помилуй!

Братский хор умолк, снова перезвон,

только слышно мне, как со всех сторон:

— Господи, помилуй!

Дзвін над землею пливе,

А в монастирі братський хор співає.

- Господи помилуй!

Інок-канонарх поклав уклін.

І відразу затих дзвін.

- Господи помилуй!

— Господи, закликав, — тенор виголосив,

Канонарху хор злагоджено вторив.

- Господи помилуй!

Свічки, образи, мантії, хрести,

Братія співає сумний голос шостий.

- Господи помилуй!

Мандрівники стоять, молиться народ.

Русь ще жива, Русь ще співає:

- Господи помилуй!

Схимники в хрестах, бороди як сніг,

Опустивши очі, моляться за всіх:

- Господи помилуй!

З музикою такий хоч іди на смерть!

Чи багато тобі, Русь Свята співати?

- Господи помилуй!

Твоя настала черга, молодий дзвонар,

Пробуди простір, сильніше вдари.

- Господи помилуй!

Братський хор замовк, знову передзвон,

тільки чутно мені, як з усіх сторін:

- Господи помилуй!