Отойди, отойди - Жанна Бичевская

Отойди, отойди, грусть печаль

Не тревожь, не тревожь- я не твой

Мне теперь в самый раз замолчать,

Не качая седой головой.

Улетучились думы мои,

И омылась душа тишиной.

Пусть о чём-то поют соловьи,

Я приветствую голос иной.

И сирень для меня отцвела

Не волнует, как давеча грусть.

Я своё на земле отжелал,

Утешенья не жажду ничуть.

Погребальная в цвете фаты,

Старый сад неспроста усмотрел

Всё обман, даже эти цветы

Слава Богу-хоть к ночи прозрел.

Соловьи, умолчите на миг

Что свистеть до утра без конца?

Я смирился, к утратам привык

Обретаю в утратах Творца.

Відійди, відійди, сум сум

Не тривож, не тривож-я не твій

Мені тепер у самого разу замовкнути,

Не качаючи сивою головою.

Вилетіли мої думи,

І омилася душа тишею.

Нехай про щось співають солов'ї,

Я вітаю інший голос.

І бузок для мене відцвіла

Не хвилює, як недавно сум.

Я своє на землі відбажав,

Втіхи не жагу анітрохи.

Похоронна в кольорі фати,

Старий сад недарма побачив

Все обман, навіть ці квіти

Слава Богу-хоч до ночі прозрів.

Солов'ї, замовчіть на миг

Що свистіти до ранку без кінця?

Я смирився, до втрат звик

Знаходжу в втратах Творця.