Ну что ты хочешь от меня - Юрий Гарин

Ну что ты хочешь от меня, когда дороги не сошлись.

И так легко день ото дня проходит год, проходит жизнь

И вот сомненья позади, и вот заветная стерня.

Но за тобой идут дожди, ну что ты хочешь от меня.

Ну что ты хочешь от меня.

И в лихолетье прежних лет уже заброшена печаль.

И как забытый триолет, лежит незримая печать.

А время знает, что почем, время знает цену дня.

Но ты здесь вовсе не причем, ну что ты хочешь от меня?!

Ну что ты хочешь от меня.

И в разветвления всех дорог уже направлены пути.

И стоит лишь через порог пустой карман перенести.

Но это все самообман, иллюзии и болтовня.

Спеши, спускается туман, ну что ты хочешь от меня?!

Ну что ты хочешь от меня.

Ну что ты хочешь от меня, когда дороги не сошлись.

И так легко день ото дня проходит год, проходит жизнь

И вот сомненья позади, и вот заветная стерня.

Но за тобой идут дожди, ну что ты хочешь от меня.

Ну что ты хочешь от меня…

Ну що ти хочеш від мене, коли дороги не зійшлися.

І так легко з кожним днем ​​минає рік, минає життя

І ось сумніви позаду, і ось заповітна стерня.

Але за тобою йдуть дощі, ну що ти хочеш від мене.

Ну що ти хочеш від мене.

І в лихоліття колишніх років уже занедбаний смуток.

І, як забутий тріолет, лежить незрима печатка.

А час знає, що по чому час знає ціну дня.

Але ти тут зовсім не причому, ну що ти хочеш від мене?!

Ну що ти хочеш від мене.

І в розгалуження всіх доріг вже спрямовані шляхи.

І варто лише через поріг порожню кишеню перенести.

Але це все самообман, ілюзії і балаканина.

Поспішай, спускається туман, ну що ти хочеш від мене?!

Ну що ти хочеш від мене.

Ну що ти хочеш від мене, коли дороги не зійшлися.

І так легко з кожним днем ​​минає рік, минає життя

І ось сумніви позаду, і ось заповітна стерня.

Але за тобою йдуть дощі, ну що ти хочеш від мене.

Ну що ти хочеш від мене…