Чечня - Юрий Гарин

Над Москвою звёздный небосвод — утихает

И луна, закончив свой полёт, отдыхает

И не знает странная луна,

Что сегодня ты совсем одна

И кричит гитарная струна

— Там война!!!

Ты сегодня не ищи меня

Забрала меня к себе Чечня

И немая в небе западня

— Не пускает!

В зимнем парке стайка голубей с крыш слетает

И с асфальта крошки сухарей подметает

И как чёрно-белое кино,

Ты увидишь сквозь своё окно

Перевёрнутое домино

Наших жизней…

И судьбы незримый прокурор

Зачитал нам грозный приговор

И как ветер, леденящий с гор,

Наступает!

На затворе снежная слеза оплывает

И стальная в небе стрекоза прикрывает,

Но в тумане молодого дня

Ты увидишь на снегу меня

И поймёшь что эта западня

Не пускает…

Ты сегодня не ищи меня

Забрала меня к себе Чечня

Не пускает…

Над Москвою зоряне небозведення — вщухає

І місяць, закінчивши свій політ, відпочиває

І не знає дивний місяць,

Що сьогодні ти зовсім одна

І кричить гітарна струна

- Там війна!!!

Ти сьогодні не шукай мене

Забрала мене до себе Чечня

І німа в небі пастка

- Не пускає!

У зимовому парку зграйка голубів з дахів злітає

І з асфальту крихти сухарів підмітає

І як чорно-біле кіно,

Ти побачиш крізь своє вікно

Перевернуте доміно

Наших життів...

І долі незримий прокурор

Зачитав нам грізний вирок

І як вітер, що леденить з гор,

Настає!

На затворі снігова сльоза опливає

І сталева в небі бабка прикриває,

Але в тумані молодого дня

Ти побачиш на снігу мене

І зрозумієш, що ця пастка

Не пускає…

Ти сьогодні не шукай мене

Забрала мене до себе Чечня

Не пускає…