Папа - Юлианна Караулова

Утренний кофе, и обо мне ты пишешь стихи.

Солнце напротив прячет от нас прямые лучи.

Время пленило нас, мы просыпаемся ровно в обед.

Ты - мой наркотик, знаешь, уже несколько лет!

Мятая простынь, солнце, любовь прикасаться к тебе.

Дай мне возможность, я расскажу, как хотелось бы мне!

Поднимем шторы, чтобы соседи зависли вокруг.

Ты моё море, я - твой спасательный круг!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он связал меня, теперь не развязать!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он украл меня, зачем меня искать?

Я не могу без тебя, ты без меня, и это так грустно.

Знаешь, когда рядом нет - мой ужин стал таким невкусным!

Я разбиваю посуду, а ты клеишь меня.

Запах тебя отовсюду - это твоя западня!

Мысли прочтёшь, и поймёшь, что мне нужно.

Я молчу, знаешь, ответ снаружи.

Но ты - мой лёд в голове.

Мой пляж на Таити.

Когда рядом с тобой - меня не ищите!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он связал меня, теперь не развязать!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он украл меня, зачем меня искать?

Дай мне рассказать, как связанны мы, и не развязаться!

Как вместе летим выше Земли, и нет гравитации.

Делим наш мир смеясь.

Я с ним дышу, ничего не боясь.

Да, он такой плохой.

Но лишь с ним я хочу всегда улыбаться!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он связал меня, теперь не развязать!

Он такой плохой!

Папа, дай рассказать.

Может быть я выйду за него, но -

Он такой плохой!

Папа, дай мне сказать.

Он украл меня, зачем меня искать?

Ранкова кава, і про мене ти пишеш вірші.

Сонце навпроти ховає від нас пряме проміння.

Час полонив нас, ми прокидаємось рівно в обід.

Ти – мій наркотик, знаєш, уже кілька років!

М'яте простирадло, сонце, любов торкатися тебе.

Дай мені нагоду, я розповім, як хотілося б мені!

Піднімемо штори, щоб сусіди зависли довкола.

Ти моє море, я – твоє рятувальне коло!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він зв'язав мене, тепер не розв'язати!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він украв мене, навіщо шукати?

Я не можу без тебе, ти без мене і це так сумно.

Знаєш, коли поруч немає - моя вечеря стала такою несмачною!

Я розбиваю посуд, а ти клеїш мене.

Запах тебе звідусіль – це твоя пастка!

Думки прочитаєш і зрозумієш, що мені потрібно.

Я мовчу, знаєш, відповідь ззовні.

Але ти – мій лід у голові.

Мій пляж на Таїті.

Коли поряд з тобою – мене не шукайте!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він зв'язав мене, тепер не розв'язати!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він украв мене, навіщо шукати?

Дай мені розповісти, як ми пов'язані, і не розв'язатися!

Як разом летимо вище за Землю, і немає гравітації.

Ділимо наш світ сміючись.

Я з ним дихаю, нічого не боячись.

Так, він такий поганий.

Але лише з ним я хочу завжди посміхатися!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він зв'язав мене, тепер не розв'язати!

Він такий поганий!

Тату, дай розповісти.

Може, я вийду за нього, але -

Він такий поганий!

Тату, дай мені сказати.

Він украв мене, навіщо шукати?