Незабудка - Вячеслав Добрынин

Мы с тобою встретились посредине лета,

Были голубыми небо и цветы.

Я скажу спасибо случаю за это,

Что передо мною появилась ты.

Я своё смущенье приукрасил шуткой,

И ещё подумал про себя тайком,

Что тебя назвал бы только незабудкой

Голубым и нежным солнечным цветком.

Припев:

Незабудка, незабудка иногда одна минутка,

Иногда одна минутка значит больше чем года.

Незабудка, незабудка в сказке я живу как будто,

И тебя я незабудка не забуду никогда.

II куплет:

Так судьбa нам выпалa, что пришлось расстаться,

Даже твоё имя неизвестно мне.

Только остаётся мне с тобой встречаться

Звёздными ночами, да и то во сне.

Я стою, волнуясь, в телефонной будке,

Телефон твой где-то мне нашли друзья.

Набираю номер, здравствуй Незабудка!

Так всю жизнь хотел бы звать тебя лишь я.

Припев:

Незабудка, незабудка иногда одна минутка,

Иногда одна минутка значит больше чем года.

Незабудка, незабудка в сказке я живу как будто,

И тебя я незабудка не забуду никогда.

Ми з тобою зустрілися посередині літа,

Були блакитними небо та квіти.

Я скажу спасибі нагоди за це,

Що переді мною постала ти.

Я своє збентеження прикрасив жартом,

І ще подумав про себе потай,

Що тебе назвав би тільки незабудкою

Блакитною і ніжною сонячною квіткою.

Приспів:

Незабудка, незабудка іноді одна хвилина,

Іноді одна хвилина означає більше ніж рік.

Незабудка, незабудка в казці я живу начебто,

І тебе я незабудка не забуду ніколи.

II куплет:

Так доля нам випала, що довелося розлучитися,

Навіть твоє ім'я мені невідоме.

Тільки залишається мені з тобою зустрічатися

Зірковими ночами, та і то у сні.

Я стою, хвилюючись, у телефонній будці,

Телефон твій десь мені знайшли друзі.

Набираю номер, привіт Незабудка!

Так все життя хотів би звати тебе лише я.

Приспів:

Незабудка, незабудка іноді одна хвилина,

Іноді одна хвилина означає більше ніж рік.

Незабудка, незабудка в казці я живу начебто,

І тебе я незабудка не забуду ніколи.