По мосткам тесовым - Владимир Нечаев

По мосткам тесовым, вдоль деревни,

Ты идешь на модных каблуках,

И к тебе склоняются деревья,

Звездочки мигают в облаках.

Запоешь ли песню в час заката —

Умолкают птичьи голоса.

Даже все женатые ребята

Не отводят от тебя глаза.

Только я другой тебя запомнил —

В сапогах, в шинели боевой.

Ты у нас в стрелковом батальоне

Числилась по спискам рядовой.

О тебе кругом гремела слава.

Ты прошла огонь, чтоб вольно жить.

И тебе положено по праву

В самых модных туфельках ходить.

Я иду широкою тропою,

Словно по приказу, за тобой.

Я в боях командовал тобою,

А теперь я вроде рядовой.

Далеко твой звонкий голос слышен.

Вся деревня в лунном серебре.

Две пригоршни цвета белых вишен

Бросил ветер под ноги тебе.

Запоешь ли песню в час заката —

Умолкают птичьи голоса.

Даже все женатые ребята

Не отводят от тебя глаза.

По мостах тесових, уздовж села,

Ти ідеш на модних підборах,

І до тебе схиляються дерева,

Зірочки миготять у хмарах.

Заспіваєш пісню в годину заходу—

Змовкають пташині голоси.

Навіть усі одружені хлопці

Не відводять від тебе очі.

Тільки я другий тебе запам'ятав —

У чоботях, у шинелі бойовий.

Ти у нас у стрілецькому батальйоні

Вважалася за списками рядовий.

Про тебе кругом гриміла слава.

Ти пройшла вогонь, щоб вільно жити.

І тобі належить по праву

У наймодніших черевичках ходити.

Я йду широкою стежкою,

Немов за наказом, за тобою.

Я в боях командував тобою,

А тепер я начебто рядовий.

Далеко твій дзвінкий голос чути.

Все село в місячному сріблі.

Дві жмені кольору білих вишень

Кинув вітер під ноги тобі.

Заспіваєш пісню в годину заходу—

Змовкають пташині голоси.

Навіть усі одружені хлопці

Не відводять від тебе очі.