Огонёк - Владимир Нечаев

На позиции девушка провожала бойца,

Темной ночью простилася на ступеньках крыльца.

И пока за туманами видеть мог паренек,

На окошке на девичьем все горел огонек.

Парня встретила славная фронтовая семья,

Всюду были товарищи, всюду были друзья,

Но знакомую улицу позабыть он не мог:

«Где ж ты, девушка милая, где ж ты, мой огонек?»

И подруга далекая парню весточку шлет;

Что любовь ее девичья никогда не умрет.

Все, что было загадано, в свой исполнится срок, —

Не погаснет без времени золотой огонек.

И просторно и радостно на душе у бойца

От такого хорошего от ее письмеца.

И врага ненавистного крепче бьет паренек

За Советскую Родину, за родной огонек.

На позиції дівчина проводжала бійця,

Темної ночі попрощалася на сходах ганку.

І поки за туманами бачити міг хлопчина,

На віконці на дівочому все горів вогник.

Хлопця зустріла славна фронтова сім'я,

Всюди були товариші, всюди були друзі,

Але знайому вулицю забути він не міг:

«Де ж ти, дівчино мила, де ж ти, мій вогник?»

І подруга далека хлопцеві вісточку шле;

Що кохання її дівоче ніколи не помре.

Все, що було загадано, у свій виповниться термін,

Не згасне без часу золотий вогник.

І просторо та радісно на душі у бійця

Від такого гарного від її листа.

І ворога ненависного міцніше б'є хлопчина

За Радянську Батьківщину, за рідний вогник.