Далеко-далеко - Владимир Нечаев

Далеко-далеко,

Где кочуют туманы,

Где от легкого ветра

Колышется рожь.

Ты в родимом краю

У степного кургана,

Обо мне вспоминая,

Как прежде, живешь.

От далекого друга

День и ночь непрестанно

Дорогой и желанной

Ты все весточки ждешь.

Небосклон над тобой

Опрокинулся синий,

Плещут быстрые реки,

Вздыхают моря.

Широко протянулась

Большая Россия —

Дорогая Отчизна

Твоя и моя.

О тебе, светлоокой.

Моей зорьке красивой,

На далекой границе

Вновь задумался я.

Далеко-далеко

За лесами седыми,

Я твой сон и покой

Всякий час берегу.

Чтоб звериной тропой

В край, навеки родимый,

Не пройти никогда

Никакому врагу.

О тебе, моя зорька,

На далекой заставе

В нашей жизни тревожной

Я забыть не могу.

Далеко далеко,

Де кочують тумани,

Де від легкого вітру

Коливається жито.

Ти в рідному краю

У степового кургану,

Про мене згадуючи,

Як і раніше, живеш.

Від далекого друга

День і ніч невпинно

Дорогою та бажаною

Ти все вістки чекаєш.

Небосхил над тобою

Перекинувся синій,

Плещуть швидкі річки,

Зітхають моря.

Широко простяглася

Велика Росія —

Дорога Вітчизна

Твоя і моя.

Про тебе, світлоокий.

Моїй зірці красивою,

На далекому кордоні

Знову замислився я.

Далеко далеко

За лісами сивими,

Я твій сон і спокій

Кожну годину березі.

Щоб звіриною стежкою

Край, навіки рідний,

Не пройти ніколи

Ніякому ворогові.

Про тебе, моя зірка,

На далекій заставі

У нашому житті тривожному

Я забути не можу.