Медсестра Анюта - Владимир Нечаев

Эту встречу и тот зимний вечер

Не забыть ни за что, никогда.

Дул холодный, порывистый ветер,

Замерзала во фляге вода.

Был я ранен, и капля за каплей

Кровь горячая стыла в снегу.

Наши близко, но силы иссякли,

И не страшен я больше врагу.

Мне столетьем казалась минута,

Шел по-прежнему яростный бой.

Медсестра дорогая Анюта

Подползла, прошептала: «Живой».

Оглянись, посмотри на Анюту,

Докажи, что ты парень-герой.

Не сдавайся ты смертушке лютой —

Посмеемся над нею с тобой.

И взвалила на девичьи плечи,

И во фляге согрелась вода.

Этой встречи и тот зимний вечер

Не забыть ни за что, никогда.

Цю зустріч і той зимовий вечір

Не забути ніза що, ніколи.

Дув холодний, поривчастий вітер,

Замерзала у флязі вода.

Був я поранений, і крапля за краплю

Кров гаряча стилю в снігу.

Наші близько, але сили вичерпалися,

І не страшний я більше ворогові.

Мені століттям здавалась хвилина,

Ішов, як і раніше, лютий бій.

Медсестра дорога Анюта

Підповзла, прошепотіла: "Живий".

Оглянься, подивися на Анюту,

Доведи, що ти хлопець-герой.

Не здавайся ти смертушці лютій —

Посміємося над нею з тобою.

І звалила на дівочі плечі,

І в празі зігрілася вода.

Цієї зустрічі і той зимовий вечір

Не забути ніза що, ніколи.