Здравствуй, мама - Виктор Петлюра

Здравствуй, мама, неужели не узнала

Своего любимого сынка?

В юности меня ты провожала,

А теперь встречаешь старика.

И старушка горько зарыдала,

Принялась сыночка целовать,

Ах, какая мама не мечтала

Своего сыночка увидать.

Ах, какая мама не мечтала

Своего сыночка увидать.

"Мне писали, что тебя зарыли

За Печорой, быстрою рекой…"

И тогда сердечко родной мамы

Обливалось горькою слезой.

Не был, мама, я зарыт землёю,

Почему же верила ты им?

В тюрьмах, лагерях, далёких шахтах

Много, мама горя пережил…

В тюрьмах, лагерях, далёких шахтах

Много, мама горя пережил…

Пролетели годы молодые

Как отпевший песню соловей,

Стали наши головы седые,

Ох, как жалко юности моей.

Наливай мне, мама больше водки,

Водкою залью печаль свою

И при встрече что-нибудь исполню,

И при встрече что-нибудь спою.

И при встрече что-нибудь исполню,

И при встрече что-нибудь спою.

Привіт, мамо, невже не впізнала

Свого улюбленого синка?

В юності мене ти проводила,

А тепер зустрічаєш старого.

І старенька гірко заплакала,

Почала синочка цілувати,

Ах, яка мама не мріяла

Свого синочка побачити.

Ах, яка мама не мріяла

Свого синочка побачити.

"Мені писали, що тебе закопали

За Печорою, швидкою річкою..."

І тоді серце рідної мами

Обливалося гіркою сльозою.

Не був, мамо, я заритий землею,

Чому ж ти вірила їм?

У в'язницях, таборах, далеких шахтах

Багато, мама горя пережив.

У в'язницях, таборах, далеких шахтах

Багато, мама горя пережив.

Пролетіли роки молоді

Як відспів пісню соловей,

Стали наші голови сиві,

Ох, як шкода моєї юності.

Наливай мені, мама більше за горілку,

Горілкою заллю смуток свій

І при зустрічі щось виконаю,

І при зустрічі щось заспіваю.

І при зустрічі щось виконаю,

І при зустрічі щось заспіваю.