Тополиная аллея - Виктор Петлюра

Тополиная аллея в городе моём,

Помоги забыть скорее как мы шли вдвоём,

Также пели вы листвою, тополя,

Но была тогда со мною милая моя.

Припев:

С тополей листву срывает осень,

Пьяную мечту мою ветер в тучах носит,

Но прошедших дней он не возвратит,

А в груди моей всё душа болит.

Листья жёлтые под ноги лягут, как года,

Уведут меня дороги, может, навсегда,

Но аллею тополей не забуду я,

Где с любимою моей счастлив был тогда.

Припев:

С тополей листву срывает осень,

Пьяную мечту мою ветер в тучах носит,

Но прошедших дней он не возвратит,

А в груди моей всё душа болит.

С тополей листву срывает осень,

Пьяную мечту мою ветер в тучах носит,

Но прошедших дней он не возвратит,

А в груди моей всё душа болит.

А в груди моей душа болит.

Тополина алея в місті моєму,

Допоможи забути швидше як ми йшли вдвох,

Також співали ви, листя, тополі,

Але була тоді зі мною мила моя.

Приспів:

З тополь листя зриває осінь,

П'яну мрію мою вітер у хмарах носить,

Але минулих днів він не поверне,

А в груді моїй все душа болить.

Листя жовте під ноги ляже, як роки,

Заберуть мене дороги, може, назавжди,

Але  алею тополь не забуду я,

Де з улюбленою моєю щасливий був тоді.

Приспів:

З тополь листя зриває осінь,

П'яну мрію мою вітер у хмарах носить,

Але минулих днів він не поверне,

А в груді моїй все душа болить.

З тополь листя зриває осінь,

П'яну мрію мою вітер у хмарах носить,

Але минулих днів він не поверне,

А в груді моїй все душа болить.

А в груді моїй душа болить.