Наводчица - Виктор Петлюра

Никогда не думал — не гадал,

Что пойду я по кривой дорожке.

Слушая «Владимирский централ»,

Думал, что всё это понарошку.

Сразу после школы шёл домой

И магнитофон включал негромко,

Но на танцах как-то в выходной

Познакомился с одной девчонкой.

Припев:

Судьба моя злодейка,

На плечи телогрейку

Накинула парнишке невзначай,

Дорога вьётся змейкой,

Эх, жизнь моя — копейка,

Эх, матушка, родимая, прощай.

Быстро под откос помчалась жизнь,

И она сказала как-то ночью:

«Хватит на чужие бабки пить,

Если ты со мной остаться хочешь!»

Стал я понемногу воровать

И с дружками я ходил на дело,

А когда хотели кассу брать,

На засаду шайка налетела.

На допросах всё я отрицал,

Про девчонку ту молчал под стражей,

Хоть уже тогда я точно знал,

Что она наводчица со стажем.

И теперь мотать мне долгий срок,

А она уже с другим гуляет.

Вот такой я получил урок

И узнал, какой любовь бывает.

Ніколи не думав — не гадав,

Що піду я по кривій доріжці.

Слухаючи «Володимирський централ»,

Думав, що все це навмисне.

Одразу після школи йшов додому

І магнітофон включав неголосно,

Але на танцях якось у вихідний

Познайомився з одним дівчатком.

Приспів:

Доля моя лиходійка,

На плечі тілогрійку

Накинула хлопцеві ненароком,

Дорога в'ється змійкою,

Ех, життя моє — копійка,

Ех, матінко, рідна, прощай.

Швидко під укіс помчало життя,

І вона сказала якось уночі:

«Досить на чужі бабки пити,

Якщо ти зі мною залишитися хочеш!

Став я помалу красти

І з дружками я ходив на справу,

А коли хотіли касу брати,

На засідку зграя налетіла.

На допитах все я заперечував,

Про дівчисько ту мовчав під вартою,

Хоч уже тоді я точно знав,

Що вона навідниця зі стажем.

І тепер мотати мені довгий термін,

А вона вже з іншим гуляє.

Ось такий я отримав урок

І  дізнався, яке кохання буває.