Конфета - Виктор Петлюра

Конфета.

(муз.В.Петлюра, сл.И.Танч)

В лужах отражаются витрины,

Лампочки блестят, как леденцы,

Покупают в модном магазине

Сытым детям сладости отцы,

На крыльце за дверью, весь промокший,

Прячется мальчонка лет пяти,

Грустно он заглядывает в окна,

Только не решается войти.

Припев:

А внутри сияет, словно в сказке,

Царство шоколада и конфет,

До него ж, голодного бродяжки,

Никому на свете дела нет.

Слезы на ресницах мальчугана,

Он живет на улице один,

Если бы была живая мама,

Вместе с ним пошла бы в магазин.

Широко вдруг двери распахнулись,

Вышла тут счастливая семья,

Дети свой пакетик развернули,

И конфета выпала одна.

Малыша глазенки заблестели,

И поверить в чудо он не мог,

Только яркий фантик карамели,

Увидал и маленький щенок…

Припев.

Хоть и мал годами был мальчишка,

Но душой всех взрослых был добрей,

Знал, как тяжело быть всюду лишним,

И среди собак, и средь людей.

Под дождем холодным, моросящим,

В отблеске витринных ярких ламп,

Человечий сын и сын собачий

Ту конфету ели пополам…

Припев.

Цукерка.

(муз.В.Петлюра, сл.І.Танч)

У калюжах відображаються вітрини,

Лампочки блищать, як льодяники,

Купують у модному магазині

Ситим дітям солодощі батьки,

На ганку за дверима, весь промоклий,

Ховається хлопчик років п'яти,

Сумно він заглядає у вікна,

Тільки не вирішується увійти.

Приспів:

А всередині сяє, немов у казці,

Царство шоколаду і цукерок,

До нього, голодного бродяжки,

Нікому на світі справи немає.

Сльози на війах хлопчика,

Він живе на вулиці один,

Якщо би була жива мама,

Разом з ним пішла би в магазин.

Широко раптом двері відчинилися,

Вийшла тут щаслива сім'я,

Діти свій пакетик розгорнули,

І цукерка випала одна.

Малюка оченятка заблищали,

І повірити в чудо він не міг,

Тільки яскравий фантик карамелі,

Побачило і маленьке щеня…

Приспів.

Хоч і мал роками був хлопчик,

Але душою всіх дорослих був добріший,

Знав, як важко бути всюди зайвим,

І серед собак, і серед людей.

Під дощем холодним, мряким,

У відблиску вітринних яскравих ламп,

Людський син і син собачий

Ту цукерку їли навпіл...

Приспів.