Груз 200 - Виктор Петлюра

Еще вчера, мой друг, с тобой,

Еще вчера мы были вместе,

Летишь в тюльпане ты домой

Холодным грузом, грузом 200,

Еще вчера ты на гитаре

Играл свои простые песни,

Но, а сегодня едешь к маме

Холодным грузом, грузом 200.

Под могильною плитой в родной земле

Вечным сном ты будешь спать,

Так зачем же пацанов, скажите мне,

Посылают воевать?

Веселым парнем был всегда,

И все дела решал по чести,

И вот, ушел ты навсегда

Холодным грузом, грузом 200,

Когда в горах затихнет бой,

Писал стихи своей невесте,

В день свадьбы ты придешь домой

Холодным грузом, грузом 200.

Сколько льется горьких слез по всей стране

Знаешь ты — Россия-мать,

Так зачем же пацанов, скажи ты мне,

Посылаешь воевать?

В последней битве рядом был,

В глаза смотрел ты самой смерти,

От пули ты меня закрыл

И улетаешь грузом 200.

Домой приходит похоронка,

Никто не знал печальной вести,

Заплакала твоя девчонка,

Ты к ней вернулся грузом 200.

Под могильною плитой в родной земле

Вечным сном ты будешь спать,

Так зачем же пацанов, скажите мне,

Посылают воевать?

Сколько льется горьких слез по всей стране

Знаешь ты — Россия-мать,

Так зачем же пацанов, скажи ты мне,

Посылаешь воевать?

Ще вчора, мій друже, з тобою,

Ще вчора ми були разом,

Летиш у тюльпані ти додому

Холодним вантажем, вантажем 200,

Ще вчора ти на гітарі

Грав свої прості пісні,

Але, а сьогодні їдеш до мами

Холодним вантажем, вантажем 200.

Під могильною плитою в рідній землі

Вічним сном ти спатимеш,

Так навіщо ж пацанів, скажіть мені,

Посилають воювати?

Веселим хлопцем був завжди,

І всі справи вирішував за честю,

І ось, пішов ти назавжди

Холодним вантажем, вантажем 200,

Коли в горах затихне бій,

Писав вірші своїй нареченій,

У день весілля ти прийдеш додому

Холодним вантажем, вантажем 200.

Скільки ллється гірких сліз по всій країні

Знаєш ти — Росія-мати,

Так навіщо ж пацанів, скажи ти мені,

Посилаєш воювати?

В останній битві поряд був,

В очі дивився ти самої смерті,

Від кулі ти мене закрив

І відлітаєш вантажем 200.

Додому приходить похорон,

Ніхто не знав сумної звістки,

Заплакала твоє дівчисько,

Ти до неї повернувся вантажем 200.

Під могильною плитою в рідній землі

Вічним сном ти спатимеш,

Так навіщо ж пацанів, скажіть мені,

Посилають воювати?

Скільки ллється гірких сліз по всій країні

Знаєш ти — Росія-мати,

Так навіщо ж пацанів, скажи ти мені,

Посилаєш воювати?