Белокурая девчонка - Виктор Петлюра

Наступила ночь на старом кладбище, только над могилкою одной белокурая девчонка

шепчет:

Здравствуй, мой любимый, мой хороший, мой родной.

Извини, сегодня опоздала мы ходили всей толпой в кино.

Вспоминают часто все друзья тебя, ну, а я, конечно, чаще, всё равно.

Вспоминают часто все друзья тебя, ну, а я, конечно, чаще, всё равно.

А вчера сосед сказал: давай дружить, но не нужен мне никто другой.

Я люблю тебя и верю в то, что мы будем вместе в этой жизни и в иной.

Наступила ночь на старом кладбище, только над могилкою одной,

Белокурая девчонка шепчет: завтра я приду пораньше, милый, мой родной.

Настала ніч на старому цвинтарі, тільки над могилкою однієї білява дівчина

шепоче:

Привіт, мій коханий, мій добрий, мій рідний.

Вибач, сьогодні запізнилася ми ходили всім натовпом у кіно.

Згадують часто всі друзі тебе, а я, звичайно, частіше, все одно.

Згадують часто всі друзі тебе, а я, звичайно, частіше, все одно.

А вчора сусід сказав: давай дружити, але не потрібен мені ніхто інший.

Я люблю тебе і вірю в те, що ми будемо разом в цьому житті і в іншому.

Настала ніч на старому цвинтарі, тільки над могилкою однією,

Біляве дівчисько шепоче: завтра я прийду раніше, любий, мій рідний.