Неоконченная песня о любви - Вадим Байков

Как ночная птица,

Сон случайный мой.

Мне сегодня снится

Образ твой родной.

Свет луны ласкает

Нежный силуэт.

Только нет тебя,

Снова рядом нет.

Красоту твою повторяет ночь и зовет рассвет.

Я тебя ищу, мне нужны глаза твои.

Нежным светом дня

Ты зовешь меня, ты зовешь меня,

Как неоконченная песня о любви.

Утренние звезды

Гонят ночь опять.

Мне наверно поздно

Верить и мечтать.

В робком лунном свете

Быть тебе одной,

И исчезнешь ты С призрачной луной.

Красоту твою повторяет ночь и зовет рассвет.

Я тебя ищу, мне нужны глаза твои.

Нежным светом дня

Ты зовешь меня, ты зовешь меня,

Как неоконченная песня о любви.

Красоту твою повторяет ночь и зовет рассвет.

Я тебя ищу, мне нужны глаза твои.

Нежным светом дня

Ты зовешь меня, ты зовешь меня,

Как неоконченная песня о любви.

Как неоконченная песня о любви.

Как неоконченная песня о любви.

Як нічний птах,

Сон мій випадковий.

Мені сьогодні сниться

Образ твій рідний.

Світло місяця пестить

Ніжний силует.

Тільки тебе немає,

Знову поряд немає.

Красу твою повторює ніч і кличе світанок.

Я тебе шукаю, мені потрібні очі твої.

Ніжним світлом дня

Ти кличеш мене, ти кличеш мене,

Як незакінчена пісня про любов.

Ранкові зірки

Гонять ніч знову.

Мені напевно пізно

Вірити і мріяти.

У дрібному місячному світлі

Бути тобі однією,

І зникнеш ти З примарним місяцем.

Красу твою повторює ніч і кличе світанок.

Я тебе шукаю, мені потрібні очі твої.

Ніжним світлом дня

Ти кличеш мене, ти кличеш мене,

Як незакінчена пісня про любов.

Красу твою повторює ніч і кличе світанок.

Я тебе шукаю, мені потрібні очі твої.

Ніжним світлом дня

Ти кличеш мене, ти кличеш мене,

Як незакінчена пісня про любов.

Як незакінчена пісня про любов.

Як незакінчена пісня про любов.