Ne pleure plus - Thomas Fersen

La Seine est en crue,

La Seine est dans la rue.

Les berges sont noyes

Et les arbres rouills.

Ne pleure plus, ne pleure plus.

La Seine est dans la rue

L’ocan ne boit plus

Les oiseaux se sont tus.

On t’a jet du sable

Un voyou t’a voulu

Une peine inconsolable

Don’t tes yeux sont l’issue

Et ta premire larme

Le caniveau l’a bue.

A n’tait qu’une larme

A n’tait qu’un dbut

Car la Seine est en crue.

La Seine est dans la rue

L’ocan ne boit plus

Et le Zouave ternue.

Pont Alexandre iii

Les lions sont aux abois

Les chats sont sur les toits

Et les poissons chez moi.

Des pigeons, confondus

Croient que l’heure a sonn.

Sur une branche de salut

Ils attendent No.

Ne pleure plus, ne pleure plus.

La Seine est dans la rue

On n’avait jamais vu Autant d’eau pandue.

Un blanc sec sur le zinc

Vaut mille wassingues

Pour, toute peine bue

En essuyer la crue.

Mais toi, tu n’as pas soif.

Tu remplis les carafes

Et, les carafes pleines

Tu remplis les fontaines.

Les miroirs ont ce charme:

Ils multiplient les choses.

Se refltant, tes larmes

Redoublent et arrosent.

Ne pleure plus!

Un saule au bord de l’eau

Pleure de tristes rameaux.

Les rameaux c’est discret

Toi tu pleures des forets

O revivent ces brocarts

Qui t’invitent tuer

Et qui reviennent boire

Tes yeux embus.

This que tu pleures pour rire

Ou pour mieux engloutir

Les violons du souvenir

Sous le pont des soupirs.

Tes clats en sanglots

Bouleversent les mares

Un cheval au galop

Est rejoint dans la baie.

Le marin ne sait plus

Quel saint se vouer

Voyant flux et reflux

Emporter ses boues

Emporter son chalut

Et sa coque troue

Lancant ses bras tendus

Et d’une voie enroue:

«Ne pleure plus!»

Ne pleure plus, ne pleure plus

Les digues sont rompues

Et des paquets de mer

Psent sur tes paupires

Et les vagues dferlent

La moindre rise

En cascade de perles

Comme un collier bris

Par un joli voleur

Que la rue a instruit

Qui maraude ton coeur

Comme un vulgaire fruit.

Est-ce le fleuve Amour

Qui roule ses eaux noires

De fleuve sans espoir

Dans le lit du trottoir

Ou ce sont les chimres

Plus douces que l’treinte?

Et ces larmes amres

Un caprice?

Une feinte?

La fume ou l’oignon

La venue de l’automne

La fin d’une chanson

Pas grand-chose en somme:

Ne pleure plus!

Car la Seine est en crue

La Seine est dans la rue

L’ocan ne boit plus

Les oiseaux se sont tus.

Ne pleure plus, ne pleure plus.

Ne pleure plus!

Сена в повені,

Через дорогу знаходиться Сена.

Банки втоплені

І іржаві дерева.

Не плач більше, не плач.

Сена на вул

Океан більше не п’є

Птахи замовкли.

Ми закидали вас піском

Тебе хотів бандит

Невтішний біль

Чи не твої очі вихід

І твоя перша сльоза

Жолоб це випив.

Була просто сльоза

Це був лише початок

Тому що Сена в повені.

Сена на вул

Океан більше не п’є

І зуав тьмяніє.

Міст Олександра III

Леви в страху

Коти на дахах

І риба у мене вдома.

Голуби, розгублені

Вірте, що настала година.

На гілці спасіння

Вони чекають на No.

Не плач більше, не плач.

Сена на вул

Ми ніколи не бачили такої великої води.

Сухий білий на цинку

Коштує тисячу сінгів

Бо все горе п'яний

Щоб стерти повінь.

Але ти не спраглий.

Ви наповнюєте графини

І графини повні

Ви наповнюєте фонтани.

Дзеркала мають такий шарм:

Вони примножують речі.

Відображаючи твої сльози

Подвійний і вода.

Не плач!

Верба біля води

Плачуть сумні гілки.

Гілки непомітні

Ти плачеш за лісами

Де знову живуть ці парчі

Хто запрошує вас на вбивство

І повертайся пити

Твої запали очі.

Що ти плачеш від сміху

Або краще проковтнути

Скрипки пам'яті

Нижче мосту зітхань.

Ти заливаєшся сльозами

Засмутили водойми

Кінь галопом

З'єднується в бухті.

Матрос уже не знає

Який святий поклятись

Індикатор потоку та відливу

Забирай свій мул

Принесіть свій трал

А в його корпусі є отвори

Викинувши розпростерті руки

І хрипким голосом:

"Не плач!"

Не плач більше, не плач

Дамби зламані

І морські пучки

Псент на твої повіки

І хвилі розбиваються

Найменший сміх

Каскадні перли

Як зламане намисто

Від красивого злодія

Чого навчила вулиця

Хто ограбує твоє серце

Як звичайний плід.

Це річка кохання

Що котить свої чорні води

Безнадійної річки

У ліжку тротуару

Або це химери

солодше за обійми?

І ці гіркі сльози

Примха?

Трюк?

Дим або цибуля

Прихід осені

Кінець пісні

Не багато в сумі:

Не плач!

Тому що Сена в повені

Сена на вул

Океан більше не п’є

Птахи замовкли.

Не плач більше, не плач.

Не плач!