Au café de la paix - Thomas Fersen

Rendez-vous

À la brasserie

Du café de la paix.

Je t’attendrai.

Je porte un feutre

De couleur neutre

Et mon pardessus

N’est pas brillant non plus.

Je pose rai mon journal

Sur le bar devant moi.

Je pose rai mon journal,

Tu me reconnaîtras.

Si t’es en retard,

Passé le quart

Je prendrai un demi

Pour noyer mon ennui.

Si t’est en retard,

Jusqu’au soir

Je prendrai un sérieux

Pour le noyer mieux.

Je plierai mon journal

Sur le bar devant moi,.

Je plierai mon journal.

Tu me reconnaîtras,

Lalala.

On ira

Où tu voudras.

Tu me prendras le bras

Comme autrefois.

On ira voir note rue,

Notre chambre au sixième.

Tout ça n’existe plus

Mais on ira quand même.

L’annonce dans le journal

Est paru il y un mois.

Si tu lis ce journal,

Tu te reconnaîtras,

Lalala.

On ira voir la Seine

Et le coeur de Paris…

Ma maison de carton

Au pont Marie…

On ira voir ailleurs,

On ira faire fortune…

On ira voir ailleurs

Parce qu’il est l’heure.

Les chaises sont sur les tables.

C’est la fin de la fable.

Je pose ce qu’il me reste

Sur le bar devant moi:

Trois clous et un bouton de veste.

Tu ne me reconnaîtras pas.

La nuit étreint le ciel,

La nuit étreint le ciel.

Allez, mon rossignol,

La vie est belle.

Призначення

На пивоварні

Кава миру.

Я зачекаю на вас.

Ношу фетр

Нейтральний колір

І моє пальто

Теж не блискучий.

Я залишу свій щоденник

На барі переді мною.

Я залишу свій щоденник,

Ти мене впізнаєш.

Якщо ти спізнишся,

Чверть

Я візьму половину

Щоб втопити мою нудьгу.

Якщо ти спізнишся,

До вечора

Я сприйму це серйозно

Щоб краще його втопити.

Я згорну свій щоденник

На барі переді мною.

Я згорну свій щоденник.

Ти впізнаєш мене,

Лалала.

Ми підемо

Куди захочеш.

Ти візьмеш мене за руку

Як і раніше.

Ми подивимось нашу вулицю,

Наша кімната на шостому поверсі.

Все, чого більше не існує

Але ми все одно підемо.

Оголошення в газеті

З'явився місяць тому.

Якщо ви читаєте цю газету,

Ти впізнаєш тебе,

Лалала.

Ми поїдемо подивитися на Сену

І серце Парижа...

Мій картонний будинок

На Марійському мосту...

Ми підемо ще кудись,

Ми збираємося розбагатіти...

Ми підемо ще кудись

Тому що пора.

Стільці стоять на столах.

Це кінець байки.

Я ставлю те, що залишилося

На барі переді мною:

Три заклепки і гудзик жакета.

Ти мене не впізнаєш.

Ніч небо обіймає,

Ніч обіймає небо.

Давай, мій соловейко,

Життя прекрасне.