Mon iguanodon - Thomas Fersen

Il dormait dans une mare

Où des insectes patinent

Il était grand calamar

Au fond d’un abîme

Il rêvait dans sa corbeille

En bavant sur l'édredon

La pleine lune le réveille

Mon iguanodon

Pas besoin d'être fakir

Ni d’se coiffer d’un turban

Je sais ce qui fait languir

Le vilain serpent

Dès que les ombres s’allongent

Je le retiends par la queue

Je le retiends dans mes songes

Je le retiends dans mes songes mais il est visqueux

Il fume des petits cigares

D’une sorte bon marché

On en trouve les cadavres

Où il a marché

Et comm’c’est bientôt Noël

On entonnne des cantiques

On allume des chandelles

Devant les boutiques

Il entre allumer un cierge

En notre Dame du Pardon

Il pense à la forêt vierge

A l’arrêt Oudon

Dès que les ombres s’allongent

Je l’attrape par la queue

Je le retiends dans mes songes

Je le retiends dans mes songes mais il est visqueux

Ce n’est pas pour la vitrine Des plus grands maroquiniers

Que le serpent se dandine

Hors de son panier

Derrière ses lunettes écaille

Et sa froideur dans le ton

Sa démence le travaille

Le pauvre python

Mais le vernis se lézarde

Et sous son collier de barbe

On voit sa grosse pomme d’Adam

Qui monte et qui descend

Dès que les ombres s’allongent

Je l’attrape par la queue

Je le retiends dans mes songes

Je le retiends dans mes songes mais il est visqueux

Voilà sa raison qui rampe dans les pensées anormales

Alors que la pluie détrempe son imperméable

Il lui faut les souliers plats et la jupe bleue marine

La barette, les gros bas, toujours le même film

Comme on dit sur le trottoir, comme on dit dans le jargon On va sacrifier ce

soir une fille au dragon

Dès que les ombres s’allongent

Je l’attrape par la queue

Je le retiends dans mes songes

Je le retiends dans mes songes mais il est visqueux

(Merci à Virginie pour cettes paroles)

Він спав у ставку

де катаються на ковзанах комахи

Він був великим кальмаром

На дні прірви

Він мріяв у своєму кошику

Слини на ковдрах

Повний місяць будить його

Мій ігуанодон

Не треба бути факіром

Ані носити тюрбан

Я знаю, що змушує вас тужити

Потворна змія

Як тільки тіні подовжуються

Я тримаю його за хвіст

Я тримаю це у своїх мріях

Я тримаю це у своїх снах, але воно слизьке

Він курить маленькі сигарки

якось дешево

Знаходимо трупи

де він ходив

І як уже майже Різдво

Ми співаємо гімни

Запалюємо свічки

Перед магазинами

Він заходить, щоб запалити свічку

В Богоматері прощення

Він думає про праліс

На зупинці Oudon

Як тільки тіні подовжуються

Хапаю його за хвіст

Я тримаю це у своїх мріях

Я тримаю це у своїх снах, але воно слизьке

Це не для вітрини найкращих шкірярів

Нехай змія ковзає

з його кошика

За його черепаховими окулярами

І його холодність у тоні

Його мучить слабоумство

Бідний пітон

Але лак тріскається

І під коміром для бороди

Ми бачимо його велике адамове яблуко

Хто піднімається, а хто опускається

Як тільки тіні подовжуються

Хапаю його за хвіст

Я тримаю це у своїх мріях

Я тримаю це у своїх снах, але воно слизьке

Ось чому він повзає в ненормальних думках

Як дощ намочує його плащ

Їй потрібні балетки і темно-синя спідниця

Заколка, великі панчохи, завжди один і той же фільм

Як кажуть на тротуарі, як кажуть на жаргоні Ми цим пожертвуємо

вечір дівчина-дракон

Як тільки тіні подовжуються

Хапаю його за хвіст

Я тримаю це у своїх мріях

Я тримаю це у своїх снах, але воно слизьке

(Дякую Вірджинії за ці тексти)