Marie-Des-Guérites - Thomas Fersen

Chaque jour à la caserne

Je trace un petit bâton

A la craie sur la cloison

En attendant un jour de perm'

Pour pas mourir à la tâche

Dans ma vareuse pistache

Je cache mon existence

Dans les lieux d’aisance

Et dans ce repli du monde

Ma pensée vagabonde

Avec une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

Au conseil de réforme

Je me suis présenté en forme

En forme de grand échalas

En dépit de mes pieds plats

Je suis passé sous les drapeaux

Je suis passé sous les ciseaux

Sous la tondeuse et la toise

Et le petit toit d’ardoise

Et dans ce repli du monde

Ma pensée vagabonde

Avec une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

En attendant qu’elle inspecte

Mon petit établissement

Je nettoie, je désinfecte

Jusqu'à l'éblouissement

Nue sur une peau de bique

Elle fait l’objet d’un tableau

L’objet d’une mosaïque

Cachée derrière la chasse d’eau

Et sur ce beau brin de blonde

Ma pensée vagabonde

Avec une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

Un an à tourner en rond

Dans le carré des saisons

Et dans les commodités

J’ai le temps de méditer

La morale des dictons

Qui fleurissent sur les murs

Et dans l’esprit des grivetons

Malgré l’action du bromure

Et dans ce repli du monde

Ma pensée vagabonde

Avec une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

Il paraît que Diogène

Habitait dans un tonneau

Moi, mon prénom c’est Eugène

Je l'écris dans les goguenots

Parmi les dessins obscènes

Qui constellent la paroi

Je fais des petites croix

Pour chasser le cafard d'ébène

Et dans ce repli du monde

Ma pensée vagabonde

Avec une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

Chaque jour à la caserne

Je trace un petit bâton

A la craie sur la cloison

En attendant un jour de perm'

A cause d’un obus sans gène

Sur la cabane à Eugène

Ma carrière de biffin

Brutalement, a pris fin

Et sur le chemin de ronde

Mon âme vagabonde

Sous une marguerite

J’attends Marie-des-guérites

Щодня в казармі

Малюю паличку

Крейдою на перегородці

Чекають вихідного дня

Щоб не померти на роботі

У моєму фісташковому піджаку

Я приховую своє існування

У місцях легкості

І в цьому куточку світу

Мій розум блукає

З ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт

До ради реформ

Я з’явився в хорошій формі

У формі високої жердини

Незважаючи на моє плоскостопість

Я пішов під прапор

Я пішов під ножиці

Під косаркою та діаграмою висоти

І маленький шиферний дах

І в цьому куточку світу

Мій розум блукає

З ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт

Чекають її огляду

Мій маленький заклад

Чищу, дезінфікую

До відблиску

Голий на козячій шкірі

Це тема таблиці

Об'єкт мозаїки

Захований за туалетом

І на цій гарній блондинці

Мій розум блукає

З ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт

Рік ходити по колу

У квадраті пір року

І в зручностях

У мене є час медитувати

Мораль висловлювань

Які цвітуть на стінах

І в дусі гривтонів

Незважаючи на дію броміду

І в цьому куточку світу

Мій розум блукає

З ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт

Здається, що Діоген

Жили в бочці

Мене звати Євген

Я пишу це в goguenots

Серед непристойних малюнків

Який прикріплюють стіну

Роблю маленькі хрестики

Щоб прогнати чорного таргана

І в цьому куточку світу

Мій розум блукає

З ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт

Щодня в казармі

Малюю паличку

Крейдою на перегородці

Чекають вихідного дня

Через оболонку без ген

На каюті Євгена

Моя біфінська кар'єра

Раптом закінчився

І на доріжці

Моя мандрівна душа

під ромашкою

Я чекаю на Марі-де-Геріт