Les tours d'horloge - Thomas Fersen

Depuis ton départ, Lyon est une gare et moi je suis resté lyonnais.

Tu es sur la ligne, moi à la consigne avec mes pièces de monnaie.

Et les tours d’horloge me serrent la gorge.

Chaque seconde me tue.

Sait-on où tu loges?

Quand reviendras-tu?

Comme ces questions sont pointues.

Et le long du Rhône, c’est pour ton fantôme que je laisse pendre ma main.

Maudissant ton nom car, du cabanon, tu me fais prendre le chemin.

Et les tours d’horloge me serrent la gorge.

Chaque seconde me tue.

Sait-on où tu loges?

Quand reviendras-tu?

Comme ces questions sont pointues, comme ces questions sont pointues.

Et puis tu reviens dans mon quotidien, j’apprends par le carnet du jour

Qu’aujourd’hui les cloches célèbrent tes noces avec un autre, mon amour.

Et les tours d’horloge me serrent la gorge.

Chaque seconde me tue.

Sait-on où tu loges?

Quand reviendras-tu?

Diable ces questions sont pointues.

Quand d’autres rencontres dérèglent ma montre, alors je connais le repos

Mais à chaque fois que j’ai vent de toi, je cavale après mon chapeau.

Et les tours d’horloge me serrent la gorge.

Chaque seconde me tue.

Sait-on où tu loges?

Quand reviendras-tu?

Comme ces questions sont pointues, comme ces questions sont pointues.

З тих пір, як ти пішов, Ліон був залізничним вокзалом, а я залишився ліонцем.

Ти на лінії, я біля шафки зі своїми монетами.

І вежі з годинником стискають мені горло.

Кожна секунда мене вбиває.

Ми знаємо, де ти зупинився?

Коли ти повернешся?

Наскільки актуальні ці питання.

А вздовж Рони я дав руку звісити заради твого привида.

Проклинаючи своє ім’я, бо з сараю ти ведеш мене по дорозі.

І вежі з годинником стискають мені горло.

Кожна секунда мене вбиває.

Ми знаємо, де ти зупинився?

Коли ти повернешся?

Наскільки вказували ці питання, наскільки вказували ці питання.

А потім ти повертаєшся до мого повсякденного життя, я дізнаюся із зошита дня

Нехай дзвони сьогодні святкують твоє весілля з іншим, моя любов.

І вежі з годинником стискають мені горло.

Кожна секунда мене вбиває.

Ми знаємо, де ти зупинився?

Коли ти повернешся?

До біса ці питання гострові.

Коли інші зустрічі псують мій годинник, тоді я знаю відпочинок

Але щоразу, коли я чую про тебе, я біжу за своїм капелюхом.

І вежі з годинником стискають мені горло.

Кожна секунда мене вбиває.

Ми знаємо, де ти зупинився?

Коли ти повернешся?

Наскільки вказували ці питання, наскільки вказували ці питання.