Les loups-garous - Thomas Fersen

Je menais une vie honorable

Sans un remous sans un frisson

Avec un peignoir sur le râble

Je menais une vie honorable

Sans un remous sans un frisson

Avec un peignoir sur le râble

Et aux pieds une paire de chaussons

Par une rare conjonction

Entre vénus mars et saturne

Mordu par un chien taciturne

J’avais reçu l’extrême onction

Je n’allais pas passer la nuit

Et je faisais une drôle de tête

Mais sur les douze coups de minuit

J’ai repris du poil de la bête

J’ai déterré ma vie de garçon

La terre était légère et meuble

Ma pioche en rencontrant le meuble

A rendu un lugubre son

Quand la nuit tombe sur la ville je renfile

Ma vieille peau de loup-garou pleine de trous

Les poules se sont misent à brailler

Comme quand le renard les dérange

Quand j’ai pris l’auto dans la grange

Qui leur servait de poulailler

J’avais pas touché un klaxon

Ni démarré ce tas de ferraille

Depuis les fameuses funérailles

J'étais pas sorti d' mon caisson

Quand la nuit tombe sur la ville je renfile

Ma vieille perruque de loup-garou pleine de poux

Mes vieilles chaussures de loup-garou pleines de boue

Qu’est-ce que j’entends une femme résonne

Tu n’as plus vingt ans et tes tempes grisonnent

Et tu t’en vas courir la gueuse comme un jeune homme

J’ai roulé à tombeau ouvert

Et tant pis pour les hérissons

Qui viennent se mettre en travers

J’ai déterré ma vie de garçon

J’ai déterré ma vie de garçon

La terre était légère et meuble

Ma pioche en rencontrant le meuble

A rendu un lugubre son

Quand la nuit tombe sur la ville je renfile

Ma vieille pelure de loup-garou pleine de trous

J’avais pour éteindre l’amour

Déversé le sable des jours

Mais malgré tout ce sahara

Je n’ai pu oublier Sara

Ses cheveux blonds comme pépite

Qui lui descendaient dans le dos

Je n’en croyais pas mes orbites

En voyant cet eldorado

Elle déterrait sa vie d’jeune fille

Je déterrais ma vie d’garçon

Ensemble on est parti en vrille

Les morts sont de grands polissons

Quand la nuit tombe sur la ville on enfile

Nos vieilles peaux de loups-garous pleines de trous

Quand la nuit tombe sur la ville on enfile

Nos vieilles pelisses de loups-garous pleines de trous nos vieilles perruques

de loups-garous pleines de poux nos vieilles chaussures de loups-garous pleines

de boue

Я вів почесне життя

Без вихору без гострих відчуттів

З халатом на сідлі

Я вів почесне життя

Без вихору без гострих відчуттів

З халатом на сідлі

А на ногах капці

За рідкісним сполучником

Між Венерою Марсом і Сатурном

Укушений мовчазний собака

Я отримав крайню помазання

Я не збирався ночувати

І я робив смішне обличчя

Але ближче до півночі

Я забрав назад волосся звіра

Я розкопав своє життя хлопчиком

Земля була легка й пухка

Моя кирка при зустрічі з предметом меблів

Видали скорботний звук

Коли настає ніч на місто, я одягаю

Моя стара шкіра перевертня, повна дір

Кури почали рикати

Як коли лисиця їм заважає

Коли я забрав машину в сарай

Який служив їхнім курником

Я не торкався рогу

Не почалася ця купа мотлоху

З часів знаменитого похорону

Я не вийшов зі своєї коробки

Коли настає ніч на місто, я одягаю

Моя стара перука-перевертня, повна вошей

Мої старі туфлі-перевертні, повні бруду

Що я чую, жінка резонує

Тобі вже немає і двадцяти, а твої скроні сивіють

А ти підеш, як молодий

Я їхав на шаленій швидкості

І шкода для їжаків

Хто приходить на заваді

Я розкопав своє життя хлопчиком

Я розкопав своє життя хлопчиком

Земля була легка й пухка

Моя кирка при зустрічі з предметом меблів

Видали скорботний звук

Коли настає ніч на місто, я одягаю

Моя стара шкіра перевертня, повна дір

Мені довелося вимкнути любов

Розсипав пісок днів

Але незважаючи на всю цю сахару

Я не міг забути Сару

Її світле волосся, як самородок

Це пішло у нього по спині

Я не міг повірити своїм очам

Бачити це ельдорадо

Вона розкопувала своє життя молодої дівчини

Я розкопував своє життя хлопчиком

Разом ми пішли в оберт

Мертві — великі витівки

Коли настає ніч на місто, яке ми одягаємо

Наші старі шкури перевертня, повні дір

Коли настає ніч на місто, яке ми одягаємо

Наші старі пальто-перевертня, повні дір, наші старі перуки

перевертні, повні вошей, повні наші старі туфлі-перевертні

грязюка