Забыть тебя - Татьяна Овсиенко

Ночью в летнем городе душно и не спится, глядя в небо звёздное, я хочу забыться,

О тебе вспомнить, погрустить, я смогла уйти, ты не смог простить.

Время так безжалостно расставляет сети, долго рядом был со мной ты,

но не заметил,

Что в мечтах видела своих только нас двоих, только нас двоих.

Припев:

Давно пора тебя забыть, но ночами снова снится этот день, когда судьба нас

заставила проститься.

Много зим прошло и лет, но не верю я, что вместе мы не будем больше никогда.

Нелегко читать про нас прошлого страницы, всё давно устроилось, только вдруг

ресницы

Задрожат, жаль, что ты тогда сразу навсегда, сразу навсегда.

Не сбылись пророчества, не случилось чудо, мы расстались, но с другим счастлива

не буду

Никогда, я в душе своей место для тебя сохраню любя.

Припев:

Я не хочу тебя забыть, пусть ночами снова снится этот день, когда судьба нас

заставила проститься.

Много зим прошло и лет, но не верю я, что вместе мы не будем больше никогда.

Я не хочу тебя забыть, пусть ночами снова снится этот день, когда судьба нас

заставила проститься.

Много зим прошло и лет, но не верю я, что вместе мы не будем больше никогда.

Мы не будем больше никогда.

Мы не будем больше никогда.

Вночі в літньому місті душно і не спиться, дивлячись у небо зоряне, я хочу забути,

Про тебе згадати, посумувати, я змогла піти, ти не зміг пробачити.

Час так безжально розставляє сітки, довго поряд був зі мною ти,

але не помітив,

Що в мріях бачила своїх тільки нас двох, тільки нас двох.

Приспів:

Давно пора тебе забути, але ночами знову сниться цей день, коли доля нас

змусила попрощатися.

Багато зим минуло і років, але не вірю я, що разом ми не будемо більше ніколи.

Нелегко читати про нас минулого сторінки, все давно влаштувалося, тільки раптом

вії

Затремтять, шкода, що ти тоді відразу назавжди, відразу назавжди.

Не здійснилися пророцтва, не сталося диво, ми розлучилися, але з іншим щаслива

Не буду

Ніколи, я в душі своєї місце для тебе збережу люблячи.

Приспів:

Я не хочу тебе забути, нехай ночами знову сниться цей день, коли доля нас

змусила попрощатися.

Багато зим минуло і років, але не вірю я, що разом ми не будемо більше ніколи.

Я не хочу тебе забути, нехай ночами знову сниться цей день, коли доля нас

змусила попрощатися.

Багато зим минуло і років, але не вірю я, що разом ми не будемо більше ніколи.

Ми не будемо більше ніколи.

Ми не будемо більше ніколи.