Обломанная ветка - Татьяна Овсиенко

Где-то в сердце моём натянулась и заныла в тревоге струна.

Снова память, как будто очнулась, после долгого тяжкого сна.

Я звоню в твой неведомый вечер из далёкого серого дня.

Упрекнуть мне тебя будет не в чем, если ты не узнаешь меня.

Припев:

Я знаю, всё проходит, и эта боль пройдёт, тревожить память, может, и не стоит.

Обломанная ветка весной не расцветёт и к осени не станет золотою.

Вздрогнул в трубке твой голос и замер, я дыхание ловлю в тишине.

Сколько дней этот номер был занят, сколько раз отвечал он не мне.

Больше так продолжаться не может, ни на что не надеясь, рискну:

Я из осени, серой, продрогшей, позвоню в голубую весну.

Припев:

Я знаю, всё проходит, и эта боль пройдёт, тревожить память, может, и не стоит.

Обломанная ветка весной не расцветёт и к осени не станет золотою.

./././!o/ovsienko-tatyana/ovsienko-tatyana-oblomannaya-vetka.html

Я знаю, всё проходит, и эта боль пройдёт, тревожить память, может, и не стоит.

Обломанная ветка весной не расцветёт и к осени не станет золотою.

Я знаю, всё проходит, и эта боль пройдёт, тревожить память, может, и не стоит.

Обломанная ветка весной не расцветёт и к осени не станет золотою.

Я знаю, всё проходит…

Десь у моєму серці натяглася і занила в тривозі струна.

Знову пам'ять, ніби прийшла до тями, після довгого тяжкого сну.

Я дзвоню твій невідомий вечір з далекого сірого дня.

Дорікнути мені тебе буде не чим, якщо ти не дізнаєшся мене.

Приспів:

Я знаю, все минає, і цей біль пройде, турбувати пам'ять, може, і не варто.

Обламана гілка навесні не розквітне і до осені не стане золотою.

Здригнувся в трубці твій голос і завмер, я дихання ловлю в тиші.

Скільки днів цей номер був зайнятий, скільки разів відповідав він не мені.

Більше так продовжуватися не може, ні на що не сподіваючись, ризикну:

Я з осені, сірої, змерзлої, зателефоную в блакитну весну.

Приспів:

Я знаю, все минає, і цей біль пройде, турбувати пам'ять, може, і не варто.

Обламана гілка навесні не розквітне і до осені не стане золотою.

./././!o/ovsienko-tatyana/ovsienko-tatyana-oblomannaya-vetka.html

Я знаю, все минає, і цей біль пройде, турбувати пам'ять, може, і не варто.

Обламана гілка навесні не розквітне і до осені не стане золотою.

Я знаю, все минає, і цей біль пройде, турбувати пам'ять, може, і не варто.

Обламана гілка навесні не розквітне і до осені не стане золотою.

Я знаю, все проходить…