Пополам - Татьяна Овсиенко

Задыхаясь до рассвета, я схожу с ума, где нету ни тебя, ни звёзд на небе моём.

Так хотелось — удержала, счастье ниточкой связала, я безумье понимала,

но пополам и вдвоём.

Припев:

Пополам слёзы наших снов, пополам остывает кровь.

Пополам.

Как найти покой?

Пополам снова мы с тобой.

Задыхаясь до рассвета, я бегу туда, где нету на Земле разлук, а вечность,

любовь.

Я не знала — доверяла, открывала, закрывала, своё сердце разрывала,

обжигала огнём.

Припев:

Пополам слёзы наших снов, пополам остывает кровь.

Пополам.

Как найти покой?

Пополам снова мы с тобой.

Пополам слёзы наших снов, пополам остывает кровь.

Пополам.

Как найти покой?

Пополам снова мы с тобой.

Пополам…

Задихаючись до світанку, я схожу з розуму, де немає ні тебе, ні зірок на моєму небі.

Так хотілося — утримала, щастя ниточкою зв'язала, я безумство розуміла,

але наполовину і вдвох.

Приспів:

Навпіл сльози наших снів, навпіл остигає кров.

Навпіл.

Як знайти спокій?

Навпіл знову ми з тобою.

Задихаючись до світанку, я біжу туди, де немає на Землі розлука, а вічність,

любов, кохання.

Я не знала — довіряла, відкривала, зачиняла, своє серце розривала,

обпалювала вогнем.

Приспів:

Навпіл сльози наших снів, навпіл остигає кров.

Навпіл.

Як знайти спокій?

Навпіл знову ми з тобою.

Навпіл сльози наших снів, навпіл остигає кров.

Навпіл.

Як знайти спокій?

Навпіл знову ми з тобою.

Навпіл…