Не буду гадать - Татьяна Овсиенко

В тёмном зеркале ночи твоё отражение, мы молчанием друг другу не сможем помочь.

И не надо просить у меня прощения, все печали мои смоет утренний дождь.

Припев:

Я не буду больше сидеть у окна, я не буду гадать: придёшь — не придёшь.

Я не буду ждать тебя дотемна, твоя любовь, как утренний дождь.

Я не буду больше сидеть у окна, я не буду гадать: придёшь — не придёшь.

Я не буду ждать тебя дотемна, твоя любовь, как утренний дождь.

Горячим дыханием туманный рассвет мне шепнёт, что слова твои — это ложь.

Я проснусь и увижу: тебя рядом нет, а в окно постучит тёплый утренний дождь.

Припев:

Я не буду больше сидеть у окна, я не буду гадать: придёшь — не придёшь.

Я не буду ждать тебя дотемна, твоя любовь, как утренний дождь.

Я не буду больше сидеть у окна, я не буду гадать: придёшь — не придёшь.

Я не буду ждать тебя дотемна, твоя любовь, как утренний дождь.

У темному дзеркалі ночі твоє відображення, ми мовчанням один одному не зможемо допомогти.

І не треба просити у мене прощення, всі печалі мої змиє ранковий дощ.

Приспів:

Я не буду більше сидіти біля вікна, я не буду гадати: прийдеш — не прийдеш.

Я не буду чекати тебе дотемна, твоє кохання, як ранковий дощ.

Я не буду більше сидіти біля вікна, я не буду гадати: прийдеш — не прийдеш.

Я не буду чекати тебе дотемна, твоє кохання, як ранковий дощ.

Гарячим диханням туманний світанок мені шепне, що слова твої — це брехня.

Я проснусь і побачу: тебе поруч немає, а вікно постукає теплий ранковий дощ.

Приспів:

Я не буду більше сидіти біля вікна, я не буду гадати: прийдеш — не прийдеш.

Я не буду чекати тебе дотемна, твоє кохання, як ранковий дощ.

Я не буду більше сидіти біля вікна, я не буду гадати: прийдеш — не прийдеш.

Я не буду чекати тебе дотемна, твоє кохання, як ранковий дощ.