Пиросмани - Тамара Гвердцители

В золотой стране воспоминаний,

На цветных дорогах сновидений,

Не меня ты ждёшь, мой Пиросмани,

От любви с ума сошедший гений.

Мы с тобою родились в Тбилиси,

Но не я тебе всех в мире ближе.

Любишь ты какую-то актрису

Родом из какого-то Парижа.

Нико, Нико, Нико Пиросмани…

Если б ты меня когда-то встретил.

Я б ждала тебя в ночном тумане,

Я бы пела песни нашим детям.

Нико, Нико, Нико, если б знал ты,

Как порой до слёз, до боли жалко,

Что не мой портрет нарисовал ты,

А портрет заезжей парижанки.

Не была актрисою великой

Дочь далёкой и капризной Сены.

Если бы не ты, безумный Нико,

Про неё давно забыли все мы.

Нико, Нико, Нико Пиросмани…

Если б ты меня когда-то встретил.

Я б ждала тебя в ночном тумане,

Я бы пела песни нашим детям.

Нико, Нико, Нико Пиросмани…

Стал бы наш роман с тобой балладой.

Жаль, что время встало между нами

Непреодолимою преградой.

Я нашла недавно возле Сены

Дом забытой взбалмошной актрисы.

И твоё украденное сердце

Из Парижа привезла в Тбилиси.

Нико, Нико, Нико Пиросмани…

Если б ты меня когда-то встретил.

Я б ждала тебя в ночном тумане,

Я бы пела песни нашим детям.

Нико, Нико, Нико Пиросмани…

У золотій країні спогадів,

На кольорових дорогах сновидінь,

Не мене ти чекаєш, мій Піросмані,

Від кохання з глузду з'їхав геній.

Ми з тобою народилися в Тбілісі,

Але не я тобі всіх у світі ближчий.

Любиш ти якусь актрису

Родом із якогось Парижа.

Ніко, Ніко, Ніко Піросмані.

Якби ти колись мене зустрів.

Я чекала б тебе в нічному тумані,

Я співала б пісні нашим дітям.

Ніко, Ніко, Ніко, якби ти знав,

Як часом до сліз, до болю шкода,

Що не мій портрет намалював ти,

А портрет заїжджої парижанки.

Не була акторкою великою

Дочка далекої та примхливої ​​Сени.

Якби не ти, божевільний Ніко,

Про неї давно забули всі ми.

Ніко, Ніко, Ніко Піросмані.

Якби ти колись мене зустрів.

Я чекала б тебе в нічному тумані,

Я співала б пісні нашим дітям.

Ніко, Ніко, Ніко Піросмані.

Став би наш роман із тобою баладою.

Жаль, що час встав між нами

Непереборною перешкодою.

Я знайшла нещодавно біля Сени

Будинок забутої химерної актриси.

І твоє вкрадене серце

З Парижа привезла до Тбілісі.

Ніко, Ніко, Ніко Піросмані.

Якби ти колись мене зустрів.

Я чекала б тебе в нічному тумані,

Я співала б пісні нашим дітям.

Ніко, Ніко, Ніко Піросмані.