Ностальгия - Тамара Гвердцители

Пламя свечи догорает, гаснет в ночи,

В доме пустом мы, как тени бродим вдвоем.

Ты не спеши, может, нам не стоит в тиши

Память будить и сны нашей юной весны.

После разлук не забыта трепетность рук,

Письма твои прилетают, как журавли,

Сердце стучит и с тобой без слов говорит,

Просит: «Верни мелодию той первой любви!

«Припев:

Без тебя на свете я одна,

Ты боль души моей, ностальгия.

Без тебя весна — не та весна,

Ты — плач души моей, о, мой любимый!

Без тебя на свете я одна,

Ты боль души моей, ностальгия.

Без тебя весна — не та весна,

Ты — плач души моей, любовь моя.

Лебедь споет песню ту, что не допою,

Песню весны, песню моей верной любви.

Годы летят, но найдет дорогу назад

Наша весна, а другая мне не нужна.

Припев:

Без тебя на свете я одна,

Ты боль души моей, ностальгия.

Без тебя весна — не та весна,

Ты — плач души моей, о, мой любимый!

Без тебя на свете я одна,

Ты боль души моей, ностальгия.

Без тебя весна — не та весна,

Ты — плач души моей, любовь моя.

Полум'я свічки догоряє, гасне вночі,

У будинку порожньому ми, як тіні бродимо вдвох.

Ти не квапся, може, нам не стоїть у тиші

Пам'ять будити і сни нашої юної весни.

Після розлук не забута трепетність рук,

Листи твої прилітають, як журавлі,

Серце стукає і з тобою без слів каже,

Просить: «Поверни мелодію того першого кохання!

"Приспів:

Без тебе на світі я одна,

Ти—біль душі моєї, ностальгія.

Без тебе весна — не та весна,

Ти— плач душі моєї, о, мій коханий!

Без тебе на світі я одна,

Ти—біль душі моєї, ностальгія.

Без тебе весна — не та весна,

Ти— плач душі моєї, любов моя.

Лебідь заспіває пісню ту, що не допою,

Пісню весни, пісню моєї вірної любові.

Роки летять, але знайде дорогу назад

Наша весна, а інша мені не потрібна.

Приспів:

Без тебе на світі я одна,

Ти—біль душі моєї, ностальгія.

Без тебе весна — не та весна,

Ти— плач душі моєї, о, мій коханий!

Без тебе на світі я одна,

Ти—біль душі моєї, ностальгія.

Без тебе весна — не та весна,

Ти— плач душі моєї, любов моя.