Две печали - Тамара Гвердцители

Свирепыми ночами, когда в печной трубе

Сгоревшее молчанье засвищет о судьбе,

Найти друг друга нужно, чтоб не заснуть в снегах

Февральской ночью вьюжной, торжественной, как Бах.

По брошенной, забытой, затерянной в глуши,

По ровной, как побритой, степи, где ни души

Свирепыми ночами сквозь сон и полумрак

Гуляют две печали — не встретятся никак.

В снег уплывая, вертится

Шар голубой Земли…

Где суждено им встретиться?

В Млечной какой дали?

А встретиться им надо, чтоб в порознь не сгореть.

Чтоб каждому награда и крылья, чтоб лететь.

И, соскользнув с карниза, они в ночи парят.

Никто им бросить вызов не может — люди спят.

В снег уплывая, вертится

Шар голубой Земли…

Где суждено им встретиться?

В Млечной какой дали?

Свирепыми ночами сквозь сон и полумрак

Гуляют две печали — не встретятся никак…

лютими ночами, коли в пічної труби

Згоріле мовчання засвище про долю,

Знайти один одного потрібно, щоб не заснути в снігах

Лютневої ночі завірюхи, урочистій, як Бах.

Покинутою, забутою, загубленою в глушині,

По рівному, як поголеному, степу, де ні душі

лютими ночами крізь сон і напівтемрява

Гуляють дві печалі - не зустрінуться ніяк.

Сніг спливаючи, крутиться

Куля блакитної Землі.

Де судилося їм зустрітися?

У Чумацькій якій дали?

А зустрітися ним треба, щоб нарізно не згоріти.

Щоб кожному нагорода і крила, щоб летіти.

І, зісковзнувши з карнизу, вони вночі парять.

Ніхто їм кинути виклик не може — люди сплять.

Сніг спливаючи, крутиться

Куля блакитної Землі.

Де судилося їм зустрітися?

У Чумацькій якій дали?

лютими ночами крізь сон і напівтемрява

Гуляють дві печалі - не зустрінуться ніяк ...