Два крыла - Тамара Гвердцители

В столичном городке без денег и без места,

Как птица, налегке, жила одна невеста.

Какой-то бедный паж, влюбленный, идеальный,

Ей предложил шалаш, к тому же коммунальный.

А рядом жил барон, в карете ездил черной,

И заприметил он красивую девчонку,

Прикинула она, в настрое похоронном,

Что будет как жена в порядке с тем бароном.

Припев:

Любовь, конечно, зла,

Любовь, конечно, зла,

Была иль не была,

Не знаешь, что найдешь в ней.

Но два ее крыла, но два ее крыла,

Они всего надежней.

Была бы хороша девчонка в бриллиантах,

Но выбрала пажа без средств и при талантах.

А он не горевал, и музыка играла,

И так он целовал, что сердце замирало.

Припев.

В столичном городке без денег и без места,

Как птица, налегке, жила одна невеста.

У столичному містечку без грошей і без місця,

Як птах, без нічого, жила одна наречена.

Якийсь бідний паж, закоханий, ідеальний,

Їй запропонував курінь, до того ж комунальний.

А поруч жив барон, в кареті їздив чорною,

І помітив він красиве дівчисько,

Прикинула вона, в настрої похоронному,

Що буде як дружина в порядку з тим бароном.

Приспів:

Кохання, звичайно, зла,

Кохання, звичайно, зла,

Була чи не була,

Не знаєш, що знайдеш у ній.

Але два її крила, але два її крила,

Вони всього надійніші.

Було б гарне дівчисько в діамантах,

Але вибрала пажа без коштів і при талантах.

А він не сумував,і музика грала,

І так він цілував, що серце завмирало.

Приспів.

У столичному містечку без грошей і без місця,

Як птах, без нічого, жила одна наречена.