Богатый или бедный - Светлана Копылова

Отец семьи богатой в деревню сына взял:

Пусть мальчик жизнь увидит без иллюзий.

Ему хотелось, чтобы сынишка осознал,

Насколько могут бедными быть люди.

Они пробыли сутки в семье у бедняка,

Отец его спросил по возвращеньи,

Понравилось ли сыну, и понял ли он, как

Бедны бывают люди в наше время.

— Понравилось, конечно!

— сынишка отвечал.

Отец спросил: «Чему ты научился?»

— Таких людей хороших я, папа, не встречал,

И как они богаты — удивился:

У нас одна собака, у них — четыре пса,

У нас бассейн, у них — морская бухта,

У нас есть сад, у них же — бескрайние леса,

И нас мне стало жалко почему-то…

Не потому, что светят в саду нам фонари,

А их просторы звёзды освещают…

Они готовы Бога за всё благодарить,

А нам всегда чего-то не хватает…

Теперь я знаю, папа, насколько мы бедны!

Отец, когда слова услышал эти, —

Лишился дара речи и явно приуныл,

Но так и не нашёлся, что ответить.

А мой отец, касаясь вопросов бытия,

Одной молитве учит неизменно:

Благодарю за то, что имею в жизни я,

И трижды — за всё то, что не имею!

Батько сім'ї багатої в село сина взяв:

Нехай хлопчик побачить життя без ілюзій.

Йому хотілося, щоб синочок усвідомив,

Наскільки можуть бути бідними люди.

Вони пробули добу в сім'ї у бідняка,

Батько його запитав після повернення,

Сподобалося чи синові, і зрозумів він, як

Бідні бувають люди в наш час.

— Сподобалося, звичайно!

— синець відповідав.

Батько запитав: «Чому ти навчився?»

— Таких людей добрих я, тату, не зустрічав,

І як вони багаті — здивувався:

У нас один собака, у них чотири собаки,

У нас басейн, у них морська бухта,

У нас є сад, у них вже — безкраї ліси,

І нас мені стало шкода чомусь...

Не потім, що світять у саду нам ліхтарі,

А їх простори зірки висвітлюють...

Вони готові Богу за все дякувати,

А нам завжди чогось не вистачає…

Тепер я знаю, тату, наскільки ми бідні!

Батьку, коли слова почув ці, —

Втратив дар мови і явно зажурився,

Але так і не знайшовся, що відповісти.

А мій батько, торкаючись питань буття,

Однією молитві вчить незмінно:

Дякую за то, що маю в життя я,

І тричі — за все те, що не маю!