Бабочка - Светлана Копылова

1. Кто звал его «мудрец», кто — «прозорливец»,

Он жил в уединеньи от людей,

Но шли к нему сомненьями делиться

Иль за советом каждый Божий день.

Он ближнего в беде спешил утешить:

Подарком или словом подбодрить,

При этом называл себя он грешным

И все гостинцы мог передарить.

2. А по соседству жил монах заблудший,

Который всё завидовал ему:

Никто не приходил к его лачужке,

Не спрашивал, зачем да почему.

И вот решил над ним он посмеяться:

Поймал на поле бабочку монах,

И, усмехнувшись, он спросил у старца,

Живая или мёртвая она.

3. Расчет был прост: коль скажет, что живая, —

То он её ладонями прижмёт,

А мёртвая — так полетит, порхая,

Когда монах ладони разомкнёт.

1. Хто кликав його «мудрець», хто — «провидець»,

Він жил в самоті від людей,

Але йшли до нього сумнівами ділитися

Або за порадою кожен Божий день.

Він ближнього в біді поспішав втішити:

Подарунком або словом підбадьорити,

При цьому називав себе він грішним

І всі гостинці міг передарувати.

2. А по сусідству жив монах заблудший,

Який усе заздрив йому:

Ніхто не приходив до його халупи,

Не питав, навіщо так чому.

І ось вирішив над ним він посміятися:

Впіймав на поле метелика чернець,

І, посміхнувшись, він спитав у старця,

Жива чи мертва вона.

3. Розрахунок був простий: якщо скаже, що жива, —

То|він| її долонями притисне,

А мертва— так полетить, пурхаючи,

Коли чернець долоні розімкне.