Смуглянка - Сурганова и Оркестр

Как-то летом на рассвете

Заглянул в соседний сад,

Там смуглянка-молдаванка

Собирает виноград.

Я краснею, я бледнею,

Захотелось вдруг сказать:

«Станем над рекою

Зорьки летние встречать».

Раскудрявый клён зелёный, лист резной,

Я влюблённый и смущённый пред тобой,

Клён зелёный, да клён кудрявый,

Да раскудрявый, резной!

А смуглянка-молдаванка

Отвечала парню в лад:

«Партизанский молдаванский

Собирается отряд.

Нынче рано партизаны

Дом покинули родной,—

Ждёт тебя дорога

К партизанам в лес густой».

Раскудрявый клён зелёный, лист резной,

Я влюблённый и смущённый пред тобой,

Клён зелёный, да клён кудрявый,

Да раскудрявый, резной!

И смуглянка-молдаванка

По тропинке в лес ушла.

В том обиду я увидел,

Что с собой не позвала.

О смуглянке-молдаванке

Часто думал по ночам...

Вдруг свою смуглянку

Я в отряде повстречал!

Раскудрявый клён зелёный, лист резной,

Я влюблённый и смущённый пред тобой,

Клён зелёный, да клён кудрявый,

Да раскудрявый, резной!

Якось влітку на світанку

Заглянув у сусідній сад,

Там смуглянка-молдаванка

Збирає виноград.

Я червонію, я блідну,

Захотілося раптом сказати:

«Станемо над річкою

Зірки літні зустрічати.

Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,

Я закоханий і збентежений перед тобою,

Клен зелений, та клен кучерявий,

Та розкудрявий, різьблений!

А смуглянка-молдаванка

Відповідала хлопцеві в лад:

«Партизанський молдаванський

Збирається загін.

Нині рано партизани

Будинок покинули рідний,—

Чекає на тебе дорога

До партизан у ліс густий».

Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,

Я закоханий і збентежений перед тобою,

Клен зелений, та клен кучерявий,

Та розкудрявий, різьблений!

І смуглянка-молдаванка

Стежкою в ліс пішла.

У тому образі я побачив,

Що із собою не покликала.

Про смуглянку-молдаванку

Часто думав ночами...

Раптом свою смуглянку

Я в загоні зустрів!

Розкудрявий клен зелений, лист різьблений,

Я закоханий і збентежений перед тобою,

Клен зелений, та клен кучерявий,

Та розкудрявий, різьблений!