Путник - Сурганова и Оркестр

Путник милый, ты далече,

Но с тобою говорю.

В небесах зажглися свечи

Провожающих зарю.

Путник мой, скорей направо

Обрати свой светлый взор:

Здесь живет дракон лукавый,

Мой властитель с давних пор.

А в пещере у дракона

Нет пощады, нет закона.

И висит на стенке плеть,

Чтобы песен мне не петь.

И дракон крылатый мучит,

Он меня смиренью учит,

Чтоб забыла дерзкий смех,

Чтобы стала лучше всех.

Путник милый, в город дальний

Унеси мои слова,

Чтобы сделался печальней

Тот, кем я еще жива.

Мандрівник, ти далеко,

Але з тобою кажу.

У небесах зажглися свічки

Проводжають зорю.

Мандрівник, швидше направо

Зверни свій світлий погляд:

Тут живе дракон лукавий,

Мій володар з давніх-давен.

А в печері у дракона

Немає пощади, немає закону.

І висить на стінці батіг,

Щоб пісень мені не співати.

І дракон крилатий мучить,

Він мене смиренності вчить,

Щоб забула зухвалий сміх,

Щоб стала найкращою.

Подорожній милий, у місто далекий

Винеси мої слова,

Щоб став сумнішим

Той, ким я ще жива.