Зал ожидания - СЛОТ

На рабочем столе цветёт

Белая сакура, белая сакура, белая сакура,

А я, ныряю в чёрный без сахара,

Чёрный без сахара, чёрный без сахара.

Глазами красными неделю онлайн, будто сон;

Мой утренний deadline ближе, чем мой горизонт.

Тревога или будильник - далёкий зуммер;

Кто объяснит мне - я заснул или умер?

Мы попались в эти сети расписаний.

Видим жизнь из окон залов ожиданий!

Как уходят поезда на 3-4;

Что-то изменилось в мире, но без нас.

На рабочем столе цветёт поле с тюльпанами,

Поле с тюльпанами, поле с тюльпанами.

А я, продолжаю смешить Бога планами,

Новыми планами, новыми планами.

Работа, чтобы жить;

мне в этой всей круговерти -

Придётся отменить или перенести дату смерти.

Цейтноты, цели, авралы, как всё достало,

Но чтобы выживать - и этого мало...

Мы попались в эти сети расписаний.

Видим жизнь из окон залов ожиданий!

Как уходят поезда на 3-4;

Что-то изменилось в мире, но без нас.

Нас женили и давали детям имена,

Забирая всех назад.

Без нас началась и проиграла

Третья война миллиардами солдат!

Без нас годы-пули где-то мимо

Просвистели, и чуть не оборвали нить!

Мы - чемпионы, мы достигли цели!

Увы, нам было некогда пожить…

Кофе холодный, газеты завяли.

Завтрак на Богом забытом вокзале.

И по громкой соврали голосом серым,

Что поезд придёт.

Голоса, - нет им веры.

Составы-химеры, сны-локомотивы

Проносятся мимо и эти мотивы

Из Богом запомненных 80-ых,

Как будто все музы погибли когда-то...

Мы попались в эти сети расписаний.

Видим жизнь из окон залов ожиданий!

Как уходят поезда на 3-4;

Что-то изменилось в мире...

Мы попались в эти сети расписаний.

Видим жизнь из окон залов ожиданий!

Как уходят поезда на 3-4;

Что-то изменилось в мире, но без нас.

На робочому столі цвіте

Біла сакура, біла сакура, біла сакура,

А я, пірнаю в чорний без цукру,

Чорний без цукру, чорний без цукру.

Очима червоними тиждень онлайн, наче сон;

Мій ранковий deadline ближче, ніж мій горизонт.

Тривога або будильник – далекий зумер;

Хто пояснить мені – я заснув чи помер?

Ми потрапили в ці мережі розкладів.

Бачимо життя із вікон залів очікувань!

Як йдуть поїзди на 3-4;

Щось змінилося у світі, але без нас.

На робочому столі цвіте поле з тюльпанами,

Поле із тюльпанами, поле з тюльпанами.

А я, продовжую смішити Бога планами,

новими планами, новими планами.

Робота, щоб жити;

мені в цій усій круговерті -

Прийде скасувати або перенести дату смерті.

Цейтноти, цілі, аврали, як все дістало,

Але щоб виживати – і цього мало...

Ми потрапили в ці мережі розкладів.

Бачимо життя із вікон залів очікувань!

Як йдуть поїзди на 3-4;

Щось змінилося у світі, але без нас.

Нас одружували і давали дітям імена,

Забираючи всіх назад.

Без нас почалася та програла

Третя війна мільярдами солдатів!

Без нас роки-кулі десь повз

Просвистіли, і мало не обірвали нитку!

Ми – чемпіони, ми досягли мети!

На жаль, нам було ніколи пожити.

Кава холодна, газети зав'яли.

Сніданок на забутому вокзалі.

І по голосній збрехали сірим голосом,

Що поїзд прийде.

Голоси, - немає їм віри.

Склади-химери, сни-локомотиви

Проносяться повз ці мотиви

З Богом запам'ятаних 80-х,

Начебто всі музи загинули колись...

Ми потрапили в ці мережі розкладів.

Бачимо життя із вікон залів очікувань!

Як йдуть поїзди на 3-4;

Щось змінилося у світі...

Ми потрапили в ці мережі розкладів.

Бачимо життя із вікон залів очікувань!

Як йдуть поїзди на 3-4;

Щось змінилося у світі, але без нас.