Одинокие люди - СЛОТ

Она гуляет размытой тенью, не узнаёт

Никого, будто это мир сновидений вокруг неё.

Смотрит в лица, как листает страницы,

Печально приветливый взгляд.

Словно пьёт и не может напиться.

И так идёт… сто дней подряд.

В новом дне, как тень с утра.

(Сто лет подряд)

Отражается вчера…

Одинокие люди смотрят в окно,

Добавляют друзей и ходят утром в кино,

И во сне продолжают верить и ждать,

И мечтают перестать мечтать…

Как ты?

Перебирает контакты.

Так-то вроде пасьянс,

А в колоде только пустые карты.

Не выходит, не шанс.

Снова транс выводит её на охоту.

Кто-то как знать попадётся.

Надо искать, не охота.

Начала привыкать…

Тихо в замкнутом бреду

(Только не привыкать)

Только пережить весну.

Одинокие люди смотрят в окно,

Добавляют друзей и ходят утром в кино,

И во сне продолжают верить и ждать,

И мечтают перестать мечтать.

Одинокие люди смотрят в окно,

Добавляют друзей и ходят утром в кино,

И во сне продолжают верить и ждать,

И мечтают перестать мечтать…

Вона гуляє розмитою тінню, не впізнає

Нікого, ніби це світ сновидінь довкола неї.

Дивиться в обличчя, як гортає сторінки,

Сумно привітний погляд.

Наче п'є і не може напитися.

І так іде... сто днів поспіль.

У новому дні, як тінь із ранку.

(Сто років поспіль)

Відбивається вчора.

Самотні люди дивляться у вікно,

Додають друзів і ходять вранці у кіно,

І уві сні продовжують вірити і чекати,

І мріють перестати мріяти.

Як ти?

Перебирає контакти.

Так-то ніби пасьянс,

А в колоді лише порожні карти.

Чи не виходить, не шанс.

Знову транс виводить її на полювання.

Хтось як знати попадеться.

Треба шукати, не охота.

Почала звикати…

Тихо в замкнутому маренні

(Тільки не звикати)

Лише пережити весну.

Самотні люди дивляться у вікно,

Додають друзів і ходять вранці у кіно,

І уві сні продовжують вірити і чекати,

І мріють перестати мріяти.

Самотні люди дивляться у вікно,

Додають друзів і ходять вранці у кіно,

І уві сні продовжують вірити і чекати,

І мріють перестати мріяти.