Сумерки - СЛОТ

Никто не спросит мое «нет», придется мне на этот свет родиться.

Могла бы бабочкой я стать, мерцать морской звездой, летать как птица, —

Только это снится.

Припев:

Через годы, через реки

Тянут-потянут срок смертники-бурлаки.

С первым криком крылья-веки

Открыли для меня вечные сумерки.

Мне в этой тьме дышать одной, я появилась на чужой планете

И что в себе не изменяй, я в центре зала,

Но меня не встретят, если только ветер.

Припев:

Через годы, через реки

Тянут-потянут срок смертники-бурлаки.

С первым криком крылья-веки

Открыли для меня вечные сумерки.

Куда хватает глаз — ни конца, ни края.

Эта серая стая вокруг стеной вырастает.

Знает, не выжить одной иной,

Крик выносит за буйки кровавой волной.

Здесь дети, старики, ярлыки

Запрещены все языки, кроме языка бегущей строки.

Корпоративно-примитивные моно- микро- мирки

Измеряются длиной протянутой руки.

Сначала апатия подглядывает в глазки

Потом распростертые объятия встретят в штыки.

Эта братия спустит всех собак и все курки

Короче полный мрак, короче беги.

Ночью беги, пока цветные кошки серые

Пока они не приняли меры в соответствии с верой.

Не подогнали под размеры, под манеры, под отца и мать

Только бы не сдаться и как они не стать.

Припев:

Через годы, через реки

Тянут-потянут срок смертники-бурлаки.

С первым криком крылья-веки

Открыли для меня вечные сумерки.

Сумерки!

Ніхто не спитає моє «ні», доведеться мені на цей світ народитися.

Могла би метеликом я стати, мерехтіти морською зіркою, літати як птах, —

Тільки це сниться.

Приспів:

Через роки, через річки

Тянуть-потягнуть термін смертники-бурлаки.

З першим криком крила-століття

Відкрили для мене вічні сутінки.

Мені в цій темряві дихати однією, я з'явилася на чужій планеті

І що в собі не змінюй, я в центрі зали,

Але мене не зустрінуть, якщо тільки вітер.

Приспів:

Через роки, через річки

Тянуть-потягнуть термін смертники-бурлаки.

З першим криком крила-століття

Відкрили для мене вічні сутінки.

Куди вистачає око — ні кінця, ні краю.

Ця сіра зграя довкола стіни виростає.

Знає, не вижити однієї іншої,

Крик виносить за буйки кривавою хвилею.

Тут діти, старі, ярлики

Заборонені всі мови, крім мови рядка, що біжить.

Корпоративно-примітивні моно-мікро-світки

Вимірюються довжиною простягнутої руки.

Спочатку апатія підглядає в очі

Потім розпростерті обійми зустрінуть у багнети.

Ця братія спустить усіх собак і всі курки

Коротше повний морок, коротше біжи.

Вночі біжи, поки кольорові кішки сірі

Поки що вони не вжили заходів у відповідності з вірою.

Не підігнали під розміри, під манери, під батька і мати

Тільки би не здатися і як вони не стати.

Приспів:

Через роки, через річки

Тянуть-потягнуть термін смертники-бурлаки.

З першим криком крила-століття

Відкрили для мене вічні сутінки.

Сутінки!